|
Тарас Возняк: Єдина реальна сила - СШАПоступ 25 лютого 2003 р. Минулої суботи у Варшаві завершилася міжнародна конференція "Політика розширеного Європейського Союзу щодо його нових сусідів". Під час неї вперше були оприлюднені пропозиції польського МЗС щодо східного вектора зовнішньої політики Європейського Союзу. Від України у конференції брав участь головний редактор журналу "Ї", радник голови Львівської облдержадміністрації Тарас Возняк. По поверненню до Львова пан Возняк погодився на коротке інтерв'ю нашій газеті. -- Днями Ви повернулися з конференції "Політика розширення Євросоюзу відносно її нових сусідів". Як оцінюєте її результати, зокрема, ініціативу Європи щодо "Нового Східного виміру"? -- По-перше, це не була ініціатива Європи. Це була презентація польської пропозиції для ЄС, оскільки після того, як Німеччина, яка в принципі була прикордонною державою зі східними державами Європи, стає тепер, так би мовити центральною державою і вже не має кордонів з державами не-ЄС. А Польща переймає цю функцію, тож вона, відповідно, взяла на себе ініціативу й запропонувала Євросоюзові формулу його співпраці з країнами, що є на схід від кордону. Як на мене, це дуже позитивне рішення. По-перше, в тому сенсі, що Польша взялася за цю справу. По-друге, Польща є державою, яка має певний досвід із тими східними сусідами. По-третє, вона з цими країнами має спільну історію. -- Наскільки реальною є можливість приєднання України до ЄС, принаймні, у віддаленому майбутньому? Як ви оцінюєте думку американської газети Wall Street Journal, яка у добірці своїх прогнозів назвала 2021 рік датою вступу України до ЄС? -- Це смішні прогнози - 2021, 2022, 2019 рік. Насправді все відбувається дуже швидко. Як на мене, це залежатиме від того, що ми всередині України зробимо. Зараз відбувся знаменитий форум, на якому було утворено черговий спільний економічний простір, спільний митний простір, а це все насправді зведеться до спільного простору небагатих країн. На мій погляд, усе залежить виключно від нас і від того, чи ми творитимемо якісь ілюзії, маючи надію, що Казахстан допоможе нам в якомусь технологічному сенсі чи в сенсі збагачення нашої держави. По-перше, треба прийняти дуже чіткі рішення і дуже чітко визначитися, чого насправді ми хочемо. Чи ми далі шарпатимемося то від якогось там СНД, то від якось там спільного економічного простору, чи то простої інтеграції у ЄС. Україна, зрештою, має не менше шансів бути членом ЄС, ніж Туреччина, наприклад, в сенсі економічному, готовності інфраструктури і, в тому числі, з огляду на їі історію. Іншого шляху в нас немає. Інше питання, що вся ця шарпанина вліво-вправо на догоду черговому володареві північної країни виглядає щонайменше несерйозно. -- Тобто, на вашу думку, московські домовленості не є перспективними для України? -- Вони супуречать інтеграції в Євросоюз. Було приянйто кілька років тому програму євроінтеграції не у ЄС, а разом із ЄС. Вона не виконується. Натомість, з'являються на телебаченні такі реанімовані трупи, як Наталія Вітренко і знову щось там лепечуть про євразійські інтеграції. Скільки вже назв було: й СНД, і євразійській простір, і економічний простір, і спільний промитний простір. І все це мертвороджене і безпреспективне. -- Нещодавно міністр Зленко перебував із візитом на десятому засіданні Ради Карпатського Єврорегіону і там намагався заручитися підтримкою держав Східної і Центральної Європи. Чи участь у Карпатському Єврорегіоні може, на вашу думку, сприяти ширшому інтегруванню України до ЄС? -- Єврорегіон не може бути єдиним механізмом євроінтеграції України. Карпатський єврорегіон, безсумнівно, виконував і можливо навіть вже виконав свою роль як певний інтегратор чи стабілізатор ситуації, щонайперше політичної, довкола Карпатського регіону. Однак мені здається, що на даний момент треба переходити від таких величезних Єврорегіонів як Карпати, який охоплює територію ледь не цілої Бельгії і кілька мільйонів населення, до менших. Одним із них може бути вже існуючий Єврорегіон Буг чи новостворюваний і інційований нами Єврорегіон Сян. -- Чи доцільно, на вашу думку, відправляти український батальон до Іраку? -- Це абсолютно доцільно в тому сенсі, що ми принаймні будемо разом із головним політичним гравцем у світі, бо ми не беремо участь у військових діях, а в ліквідації їх наслідків, що й було сказано як міністром оборони, так і іншими діячами. Мова зараз не йде про конкретний уряд США, мова йде про принципову підтримку єдиної поки що військової, політичної, економічної сили, яка здатна утримувати політичну стабільність у світі. Іншої такої сили, як воно не сумно і як би нам не подобалися ЄС чи Євроазес, немає. Розмовляла Мар'яна П'ЄЦУХ |