www.ji-magazine.lviv.ua
Молитва українсько-польського примирення на Личаківськомц цвинтарі у Львові 1 листопада 2013 року
Олесь Пограничний
Залишите минуле історикам та святому Петрові
Одинадцять років тому,
коли в одержимих конфронтаційною риторикою середовищах Польщі та України
роздмухувався конфлікт навколо польських військових поховань на Личаківському
кладовищі, група людей доброї волі з обох країн знайшла в собі мудрість і силу
подати один одному руку примирення і спільно помолитись за взаємопрощення
та взаємопримирення. 1 листопада 2002 року відбулася
знакова Польсько-українська зустріч за участю кардиналів Любомира Гузара та Мар’яна Яворського, Яцека Куроня та Михайла Гориня і
ще близько сотні громадських лідерів з України та Польщі. (детальніше - http://www.ji-magazine.lviv.ua/seminary/2002/krstil-111/krstil-1lyst.htm).
Ця зустріч розпочалася круглим столом «Що нам робити із своєю історією» а
закінчилася спільною молитвою на Меморіалі воїнам УГА та Цвинтарі Орлят.
Мета була прозора і далекоглядна – на місці, з котрого почав розгорятися
конфлікт, створити ще одну платформу до поєднання і порозуміння.
Рідний брат Єжи Гедройця написав тоді до
учасників зустрічі листа, в якому сказав, «Люди доброї волі з обидвох боків польсько-українського кордону, а зокрема
інтелігенція, не можуть залишатися байдужими стосовно виявів злої волі та
ксенофобії, позаяк пасивність може бути потрактована
як згода». А професор Гарвардського університету, знаменитий історик-візантолог
Ігор Шевченко зазначив: «Обидві сторони повинні визнати за своє гасло:
«Дивитись уперед, а не назад».
Ця миротворча ініціатива
виникла тоді в середовищі Українського Католицького університету та Журналу
«Ї». Відтак щороку 1 листопада представники української та польської громади
Львова спільно моляться на цих скорботних для обох історичних пам’ятей місцях.
В історії часто
недалекоглядні ігри патріотів закінчувались плачем вдів і сиріт. Люди, котрі
цього не розуміють, провокують конфронтації. Людям, котрі плекають у собі
відповідальність за майбутнє свого роду і своєї землі, належить постійно
підтримувати мир і прагнути до порозуміння.
Одного разу мій добрий
приятель сказав: залишите минуле святому Петрові та науковцям-історикам,
віддайте майбутнє в руки Всевишньому, самі ж гідно і в мирі живіть нині, бо
тільки так зможете забезпечити собі по смерті прихильність св.Петра
перед брамою вічності…
Цього року традиційна
спільна молитва на українських і польських військових похованнях Першої
світової війни відбудеться 1 листопада. Збір о 14:00 біля головного входу
Личаківського цвинтаря.
|