«Зробити вчинок, в якому є вибір історії»

Звернення ініціативної групи «Першого грудня»

Останні дні перед Вільнюським самітом українське суспільство перебуває у тій контрпродуктивній і виснажливій напрузі, яка дуже характерна для всієї нашої драматичної історії.

Європейський вибір України називають заручником обставин. Але ці обставини не є наслідком непереможних причин. Вони — створені людьми і людьми можуть бути вирішені.

Головною перешкодою для європейської інтеграції є страх найбільших монополістів політичного і економічного життя України втратити гроші, владу і винятковість своїх можливостей. Це — страх перед вільною конкуренцією, справедливим судом і вільним політичним вибором. Цей страх маскують під вдавану турботу про потреби людей, реального сектору економіки чи навіть проблеми геополітики.

Усю повноту відповідальності за підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом несе чинна влада на чолі з Президентом Віктором Януковичем.

Ми закликаємо владу припинити політичну гру навколо європейської інтеграції. Перестаньте змагатися за гарантії, бо єдиною гарантією для вас є наш народ. Будь-які тактичні маневри не мають найменшого значення, порівняно з правом і реальною можливістю мільйонів українських громадян жити краще.

Владі не варто вдавати, що стала заложником проблеми одного в’язня чи невиправданих європейських претензій. Нинішня система є заручником своєї власної глибокої антидемократичності, непрозорості і зверхності. Не вимоги Європейського Союзу мають бути принизливими для вас, а сам факт їхньої необхідності, а найбільше — метушня з пошуком крайнього і перекиданням відповідальності.

Українське суспільство шукає можливість сказати вам: знайдіть силу і мужність зробити вчинок, в якому є вибір історії.

Але найважливіше слово звертаємо до всіх співгромадян.

Не розчаровуватися, не втрачати здорового ставлення до ситуації, не впадати в емоційну безвихідь і не чекати блискавичного чуда — ось головні слова, які належить сказати один одному.

Європейська інтеграція як спосіб реалізувати в Україні цивілізовані правила життя потрібна виключно нам, українським громадянам.

Задля себе, задля своїх дітей і онуків і задля рідної держави ми повинні продемонструвати колективну і масштабну підтримку європейського вибору України і сказати про незгоду з будь-якими надуманими «паузами» в тому, щоб змінити наше життя.

Безвихідь, безпомічність і сіра зона пролягає не в географії між Європою і Росією, а в наших умах.

Досить вдавати з себе заручників обставин чи неправильних політиків. Маємо усвідомити, що без нашої чіткої та вголос сказаної позиції змін не буде. І водночас без нашої власної праці європейська інтеграція не принесе жодного дива.

Бо головний вчинок, в якому для нас відображений вибір історії, — це бажання змінювати себе. І наш вибір має бути не лише усвідомлений як добрий намір, але й втілений і додержаний упродовж великої дистанції.

Ми звертаємося до наших партнерів, прихильників і друзів — представників урядів і звичайних громадян держав-членів Європейського Союзу — з вдячністю за підтримку.

Зусилля багатьох визначних європейських діячів, щоб реалізувати спільний вибір, — неоціненні, і ми просимо наших європейських партнерів не втомлюватися.

Ваш справжній і найважливіший союзник — це Український народ, який з гідністю і мудрістю покладає добру надію на рішення у Вільнюсі, які стосуються не влади, а десятків мільйонів наших людей.

Ми закликаємо наших європейських друзів усвідомити велику відповідальність цього вибору. Крім політичної, економічної і фінансової зацікавленості, у наших відносинах має панувати те почуття порозуміння, яке означатиме, що мова йде не лише про вагомий документ чи взаємну вигоду, а про історичний і ще досі небачений за масштабом процес об’єднання європейського простору.

Незалежно від результатів, Вільнюський саміт уже став історичною подією. Європа стане об’єднаною. Європейське повернення України та сусідніх з нами європейських народів неминуче здійсниться. Для цього усім нам належить зробити вчинок.

Зробімо цей вчинок. Зробімо все, щоб утвердити вибір історії і спільний вибір Європи.

В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський

Київ, 15 листопада 2013 року