про нас пишуть:

Навіть якщо Україна обере найінертнішу позицію щодо інтеґраційних процесів, їй не уникнути суттєвих змін у порядку перетину своїх кордонів ззовні і зсередини. А те, що такі зміни незабаром відбудуться, уже не припущення, а майже доконаний факт, як і те, що з входженням найближчих наших сусідів, зокрема Польщі, у Європейське Співтовариство буде введено візовий режим перетину кордонів. Єдине, що залишиться Україні – сподіватися на цивілізоване врегулювання навколокордонних питань.

Виробленням механізмів співпраці на майбутньому кордоні України та Євросоюзу впродовж 4-6 жовтня займалися учасники міжнародної конференції "Безпосереднє сусідство – транскордонна співпраця і європейська інтеґрація", зініційованої спільно Фундацією Бертельсманна (Мюнхен) та відділом міжнародних зв'язків Львівської міської ради за сприяння незалежного культурологічного часопису “Ї”, який разом з Фундацією Гайнріха Бьоля впродовж чотирьох років реалізовує проект “Розмова про кордони”. Місцем проведення конференції став актовий зал Львівської політехніки.

Аналогічні конференції було проведено в ряді міст Східної та Центрально-Східної Європи. Їхньою тематикою завжди обираються найактуальніші проблеми транскордонної співпраці. Так, окремо уже обговорювалися парадокс Калінінградської області, проблеми фінсько-російського кордону, зовнішніх та внутрішніх кордонів прибалтійських країн. Серед учасників конференції були представники міжнародних інституцій Німеччини, Польщі, Молдови, Білорусі та представники інших країн. Домінуючим все ж виявилося представництво України у складі львівських та київських функціонерів.

Найбільше дискусій велося навколо питань, пов'язаних із порядком перетину майбутнього кордону, адже Польща буде змушена вживати жорсткіших заходів щодо осіб, які в'їжджатимуть на її територію з України. Такі зміни будуть введені задля безпеки громадян Євросоюзу, щоб запобігти потраплянню насамперед нелегальних еміґрантів, для яких наша країна слугує транзитною базою. Натомість, незручностей зазнають законослухняні українські громадяни, для яких мандрівка до Польщі у родинних чи бізнесових справах розпочинатиметься з тривалого оформлення необхідних документів.

Жодні кордони не повинні заважати культурному обміну та співпраці в інших галузях – такого висновку дійшли учасники конференції. Прикметно, що як позитивний приклад транскордонної співпраці вони згадали діяльність кількох європейських молодіжних організацій – ELSА (Європейська асоціація студентів-правників), AIESEC (Міжнародна асоціація студентів та молодих спеціалістів, що цікавляться економікою та управлінням), AEEGE (Європейський форум студентів) та львівської організації "Молода дипломатія". Ці молодіжні структури вже сьогодні працюють на європейське майбутнє України, допомагаючи своїм членам переймати досвід роботи у певних галузях, сприяючи встановленню дружніх взаємин між молодими фахівцями різних країн. Саме тому при введені нових вимог перетину кордонів необхідно зважити на те, як молодь сприйматиме зміни і чи не позначаться вони на її перспективах. Адже сьогоднішні студенти – це вже громадяни Європи, а через рік вони стануть її інтелектуальним ядром (у дипломатії, правознавстві, економіці тощо) незалежно від того, по який бік українсько-польського кордону вони мешкають.

Планується, що напрацьований на конференції матеріал буде видано окремою брошурою, якою послуговуватимуться урядовці як України, так і ЄС.