Марко Вучіна

Позичена оповідка

«Для дрочення мені завжди була потрібна оповідка», – сказав Він. Це точно, чорт забирай! Він завжди мене вражав своєю ясністю, мене, того, хто знає його стільки років! Він геніальний, що й казати.

Вибачте, забув представитись: я – Око, яке бачить все, умовний оповідач, або наратор, як собі бажаєте. Так, саме той, хто, на думку одного досить перверсивного принца, є водночас усюди, і кого немає ніде крім письменства. Що мені, звісно, не заважає бути героєм численних студій, розвідок, дискусій, не кажучи вже про дрібні статейки. Я став вельми популярним у добу так званого постмодернізму, коли з’ясувалося, що за нами можуть критись автентичні оповідачі-письменники й вигадані оповідачі-герої, що ми можемо бути суб’єктивними й об’єктивними, активними й пасивними, інтертекстуальними й полісексуальними... Минулися часи наївних письменників, отих напиндючених зануд, які колись грали роль всезнаючого наратора, розповідаючи свої обридливі небилиці, начебто, об’єктивно. То герой вирішив, то герой подумав... А звідкіля ти, хлопче, знаєш, що він подумав? Чи ти, може, ясновидець, га? Ну й ось, нарешті зрозуміли, хто тут головний, хто банкує. Одні нас величають Богами Оповіді, инші – Духами Розповіді, ще инші – Всезнаючими (чи Всеприсутніми) Оповідачами... З належною повагою, тобто.

Я маю, ясна річ, і свого письменника. Отого типа з початку оповідки. Я не педик, але люблю його, просто так, по-нараторськи. Я міг би годинами розказувати вам про нього, про його авантури й трахатури, але... У тім-то й річ, і це мене болить найбільше: чому ми, Всеприсутні Оповідачі, можемо базікати скільки душа бажає, коли йдеться про героїв, а про письменника навіть словечко проронити зась? Хіба що нам підкинуть великодушно парочку чергових калампоців чи туманних натяків. А мав я десь Усезнаючого наратора, який нічого не знає про найцікавішу дійову особу всієї оповідки!

Я вирішив змінити такі кривдні взаємини, покласти край сваволі мого письменника. Я вирішив стежити за ним і підслуховувати, так само як підслуховував і стежив за героями його романів. І скласти з цього справжню оповідку.

Я виліз нишком із комп’ютера (ми все частіше оселяємося там, це ж куди зручніше, ніж було колись у тих тісних каламарях і ... ось я, виконую творче завдання! Мій саме почав бавитись у зваби (так наші, тобто письменники-постмодерністи, називають свої оповідацькі подвиги). Кицюня пасе очима... Зрештою, вона тут взагалі ні до чого. Тож письменник сказав:

Для дрочення мені завжди була потрібна оповідка.

Це не точно, а просто таки в дірочку! Тільки уявіть собі глибину цієї метафори: цілий світ дрочить під якісь великі історії, ідеології, філософії, лажу... Обманюють себе, створюють ілюзію, западають на неї, а насправді на самих себе. І дрочать та дрочать, таємно і явно, соло і в тусівці, собі і ближньому своєму! Я вже бачу оповідку про затятих дрочуганів, котрі дроч-по-дроч творять дрочунівську імперію, де найзадроченіший з усіх дрочунів... Оце так тема для роману! А як би вам сподобалася серія платівок з оповідками для дрочення? Можна й на CD, не має значення. Ну хоча б улюблені оповідання чемпіонів у дроченні. І ще супер-ідея: змагання в новій олімпійській дисципліні: швидше, далі... частіше? Або так: літературний хіт, спогади знаменитостей. Під яке оповідання ловив кайф голова тієї чи иншої партії, колив ходив до шостого класу? Скажи мені, на кого дрочиш, і я скажу тобі, хто ти! Якщо дрочиш на м’ясника...

Їй-бо, геній! Хоч і я не валянок у цій справі: де не мацну ту штуку, так і поплине... принаймні оповідка! Не так вже й сильно мушу дрочитися.

Це те, що треба, хлопці. Пильнувати по життю свого письменника.Чисте натхнення для др.... – тобто для оповіді! А ви, дорогі колеги, підбираєте оті крихти, які вам уділять, а справжня, збудлива правда залишається десь далеко, у прихованому від вас живому житті. Отак воно, для дрочення завжди потрібна оповідка. Жду не діждуся, коли повернусь у комп і кинусь в авантюру справжнісінького, автентичного писання!

Ах так, у творчому піднесенні я зовсім забув про мого Письменника. Що він там робить, поки я йому складаю плани шедевру? Для дрочення...

......Е, СОНЦЕ ТОБІ ТВОЄ ПОСТМОДЕРНІСТИЧНЕ, НЕВЖЕ І ДЛЯ ДРЮЧЕННЯ ТЕЖ?!!!

Переклала Наталя Чорпіта