Ї-інформ
Телефони для довідок
Список постраждалих у катастрофі
Допомога жертвам авіакатастрофи
Вирази співчуття
Свідчення очевидців
На підставі інформацій сайту „Купол”
Дайджест новин 29.07.02
Відбулась панахида по загиблих
У Львові в понеділок, на військовому аеродромі "Скнилів" пройшла панахида по загиблих внаслідок трагедії на авіашоу. Панахиду відслужили священики Української греко-католицької церкви. На місці катастрофи під час панахиди зібралося більше двохсот осіб - в основному свідки катастрофи і просто жителі міста, що були приголомшені тим, що трапилося. Борозна, яку залишив у землі падаючий СУ- 27, вся була вкрита квітами і траурними вінками. Горіли свічки. Люди з квітами продовжують приходити на поле, і очікується, що квіти на місце трагедії будуть нести впродовж дня. Рідних і близьких загиблих на панахиді було мало, зазначає “Інтерфакс-Україна”, оскільки більшість із них зайняті впізнанням тіл чи організацією похоронів. Під час авіакатастрофи загинуло 83 особи, в тому числі 23 дитини. За даними на ранок понеділка, впізнано 75 загиблих. По фрагментах тіл 8 загиблих продовжується процес ідентифікації. У лікарнях перебуває 70 потерпілих, із них 18 - у тяжкому стані.
Поховання відбуватимуться на трьох цвинтарях
За повідомленням прес-служби Львівської міської ради, під поховання виділено місця на трьох міських цвинтарях - Янівський, Сихівський і Голосківський.
Сьогодні відбуваються похорони 36 жертв катастрофи
Сьогодні відбуваються похорони 36 жертв катастрофи у Скнилівському летовищі, - повідомила прес- служба Львівської облдержадміністрації. Похорони відбуваються у Стрию, Львові, Жовківському, Городоцькому, Бузькому, Пустомитівському та Яворівському районах. У Львові сьогодні похоронять останки 15 жертв авіакатастрофи. Тіла загиблих відправлено сьогодні також у Херсонську - 1 особа - і двох - у Житомирську область.
Повідомлення агенції Інтерфакс: Біля львівського моргу – сотні людей
За даними на 16.00, у Львові поховали тіла 16 загиблих під час суботньої авіакатастрофи. Усього в понеділок планується поховати 45 чоловік із 83 загиблих. Як передають кореспонденти, в місті – гнітюча атмосфера. На будинках - прапори з чорними стрічками. На міських вулицях панує незвична тиша. Біля храмів зібралися люди, що прийшли помолитися за упокій душ загиблих. Поряд з міським моргом знаходиться кілька десятків людей - родичів і близьких загиблих, які приходять забирати тіла для похорону. За кожною сім'єю закріплений автобус для рідних і автомашина, яка повезе тіло на кладовище, повідомляє Інтерфакс-Україна. За тим, щоб близькі загиблих не стикалися з організаційними проблемами, стежить спеціальний закріплений за кожною сім'єю представник місцевої влади. У каплиці поряд із моргом постійно проходять панахиди по загиблих, яких весь час відвозять з моргу. Біля каплиці чергують медики, щоб надати першу допомогу. Буквально в кількох десятках метрів від моргу - обласна станція переливання крові. У ці дні станція працює практично цілодобово. За словами медиків, дуже багато приходять здавати кров молоді люди і військові. Вже більше ніж 400 людей здали кров, чого, за словами в.о. головного лікаря станції Ігоря Горбаля, цілком досить для потреб потерпілих. Співробітники станції не спали вже 3 дні. Керівник міського похоронного бюро Павло Газдун заявив, що його співробітники зустрічають порозуміння у всіх організаціях, куди звертаються за допомогою, особливо на транспорті. За даними служб міськвиконкому, на вівторок призначені похорони ще 14 чоловік. Крім того, 68 чоловік вже отримали по 2 тис. грн допомоги на похорони, 62 з них - львів'яни. Вранці на місці трагедії для того, щоб вшанувати пам'ять загиблих, зібралося більше тисячі людей, повідомляє ВВС. Поминальну службу справили священики Української Греко-Католицької Церкви. Місце, де загинули 83 людини, укрите квітами і вінками, горять свічки пам'яті.
Прес-служба Міністерства з надзвичайних ситуацій інформує щодо трагедії на військовому аеродромі Львова (станом на 28.07.02)
О 12.45 27-го липня 2002 року, у Львові, на військовому аеродромі "Скнилів", під час демонстраційних польотів з нагоди 60-ї річниці утворення 14-го авіаційного корпусу Військово-Повітряних Сил України сталася катастрофа військового літака типу СУ-27 УБ. На свято у львівському небі цей літак вилетів з авіабази "Озерна" у Житомирській області. Під час виконання фігури вищого пілотажу на низькій висоті СУ-27 зачепив автомобіль-бензовоз та врізався частиною корпусу послідовно в два літаки, що знаходилися на стоянці летовища, біля яких перебували люді, які їх оглядали.
Внаслідок авіакатастрофи постраждало 199 чоловік, з них 40 дітей. Загинуло 83 людини, серед яких 19 дітей, ідентифіковані 25 тіл. Тіла загиблих до 21.00 27-го липня було вивезено і зосереджено у центральному морзі Львова за адресою: вул. Пекарська, 52. Екіпаж літака катапультувався під час зіткнення з землею і залишився живий.
Медичною службою області було госпіталізовано 66 осіб, з них 21 дитину. Травмованих було скеровано в :
дитячу обласну клінічну лікарню – 6;
залізничну клінічну лікарню –1;
військовий госпіталь – 13;
міську лікарню швидкої медичної допомоги – 26;
8-у міську клінічну лікарню – 20;
56 осіб отримали невідкладну медичну допомогу, їх проконсультовано лікарями та відпущено по домівках, загрози їхньому здоров'ю немає. У важкому стані перебувають 18 людей. З потерпілими та їх родичами працюють психологи.
27-го липня розпорядженням Президента України Леоніда Кучми, який особисто відвідав місце катастрофи і побував у лікарнях, де знаходяться потерпілі, створена державна комісія з розслідування причин катастрофи літака ВПС України СУ-27УБ, що сталася під час показового польоту на львівському аеродромі "Скнилів", ліквідації її наслідків та надання допомоги сім’ям загиблих і потерпілим. Головою комісії призначено Секретаря Ради Національної безпеки і оборони України Марчука Є.К., заступником Міністра з питань надзвичайних ситуацій Дурдинця В.В. Також на місці трагедії працювали Голова Верховної Ради та Глава Адміністрації Президента.
Комісія почала свою роботу згідно даних під час перебування у Львові доручень Президента України. Глава держави постійно інформується керівництвом комісії про хід розслідування і допомогу потерпілим. Перші засідання комісії відбулися вночі і зранку 28-го липня, на яких були створені робочі групи за відповідними напрямками діяльності, заслухано представників Міністерства оборони, МНС, МВС, СБУ, задіяних служб області і міста. Комісія також звернулася до журналістів і громадян, які проводили відеозйомки на місці трагедії, з проханням надати свої матеріали для використання у ході розслідування причин авіакатастрофи.
За дорученням Президента України, Урядом виділено 10 мільйонів гривень для надання допомоги сім’ям загиблих і потерпілих. Створені всі необхідні умови для лікування постраждалих. Встановлено і доведено до населення через засоби масової інформації телефони для звернень громадян з питань лікування потерпілих, надання допомоги та ідентифікації загиблих. Уже зафіксовано декілька тисяч телефонних звернень громадян, за наступними номерами їм надається вся необхідна інформація:
– у головному управлінні з питань НС облдержадміністрації: 33-31-01, 75-72-91;
– в УМВСУ у Львівській області: 74-47-32, 72-47-44;
– в управлінні охорони здоров'я облдержадміністрації: 76-45-92;
– у 8-ій міській лікарні: 70-62-85;
– у лікарні швидкої медичної допомоги: 59-70-14;
– у міській клінічній дитячій лікарні: 59-75-13;
– у військовому шпиталі: 75-57-85.
Уточнені списки громадян, які постраждали і перебувають у медичних закладах; тривають роботи з уточнення списків загиблих та їх ідентифікації. Вже ідентифіковано 25 осіб; визначені порядок забирання тіл з моргу, порядок захоронення за адміністративно-територіальним принципом; для організації похорон задіяні міські комунальні підприємства. Львівською обласною дирекцією акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" відкрито рахунок для надання допомоги жертвам авіакатастрофи (р 29098635 МФО 325570) у гривнях, вирішується питання відкриття аналогічного валютного рахунку. Главою облдержадміністрації з бюджету області виділено на перші потреби сім’ям загиблих і потерпілих по 2000 гривень.
Основні зусилля діяльності керівництва області направлено на зняття соціальної напруги серед постраждалого населення та їх близьких. До Львівщини з регіонів України та ряду іноземних держав, зокрема, США, Німеччини, Ізраїлю, Білорусії, Росії, Македонії та інших надійшли співчуття і пропозиції щодо надання матеріальної, гуманітарної та медичної допомоги сім'ям постраждалих громадян.
Ілюстративні матеріали та поточну хроніку можна переглянути на сайтах:
ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ БАЖАЮЧИХ ОТРИМАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО РІДНИХ
Телефон: (0322) 76-45-92,
Телефон лікарень:
Лікарні швидкої допомоги (0322) 59-70-14, Травматологічної лікарні №8 (0322) 70-62-85, Міської дитячої лікарні (0322) 59-75-13.
Міський штаб тел. (0322) 721533
Управління міністерства з надзвичайних ситуацій у Львівській області тел. (0322) 333101, 757291
Управління МВС у Львівській області тел. (0322) 724744
Управління охорони здоров'я тел. (0322) 764592
Постраждалі за даними Купола, станом на 10:44 29.07.2002
Військовий госпіталь
1 Вовк Олександр Вікторович 1975
2 Гальцов Олександр Миколайович 1975 Львів
3 Герасимів Анатолій Романович 1964 Львів
4 Єгоров Юрій Михайлович 1953 Вінниця (перевезений у Вінницю)
5 Кошулап Леся Іванівна 1964 Львів
6 Кошулап Христина Вікторівна 1989 Львів
7 Куц Іван Іванович 1957 Львів
8 Сало Віктор Дмитрович 1978 Львів
9 Сімчук Данило Юрієвич 1999 Львів
10 Сімчук Юрій Михайлович 1960 Львів
11 Сімчук Леся Миколаївна Львів
12 Скороход Наталія Олексіївна 1979 Львівська обл., м. Пустомити
13 Топонар Володимир Анатолійович 1957 АРК Крим, м. Феодосія (перевезений у Вінницю)
14 Шаповалов Володимир Олександрович 1936 Львів
Клінічна лікарня Львівської залізниці
15 Корінчук Василь Васильович 1992 Львівська обл., м. Жовква
Міська дитяча клінічна лікарня
16 Лобас Павло Андрійович 1997 Львів
17 Паладійчук Софія Миколаївна 1990 Львів
18 Райкевич Данило Миколайович 1988 Львів
19 Руть Юрій 1995 не вказано
20 Туруан Максим Володимирович 1992 Львів
21 Шевчук Володимир Михайлович 1994 Львів
8-ма міська клінічна лікарня
22 Бондар Ярослав Юрієвич 1976 Львів
23 Бондаревич Андрій Вікторович 1991 Львівська обл., Пустомитівський район, с.Липники
24 Бордин Уляна Василівна 1988 Львів
25 Бюрюков Сергій Володимирович 1982 Львів
26 Вагіда Ярослав Михайлович 1951 Львів
27 Вишневський Віктор Васильович 1983 Львів
28 Гаврилів Денис Олександрович 1988 Львів
29 Гаврилова Тетяна Костянтинівна 1949 Львів
30 Гришин Ольга Андріївна 1990 Львів
31 Гупало Богдан Петрович 1984 Львів
32 Затварський Андрій Олександрович 1984 Львів
33 Іванчук Андрій Ігорович 1992 Львівська обл., Пустомитівський район, с. Зимна вода
34 Іванчук Богдан Ігорович 1990 Львівська обл., Пустомитівський район, с. Зимна вода
35 Ковальчук Андрій Антонович 1981 Львівська обл., Пустомитівський район, с. Сокільники
36 Корвацька Олена Зиновіївна 1994 Львів
37 Корвацький Зиновій Федорович 1990 Львів
38 Корвацький Роман Зиновійович 1990 Львів
39 Кормільченко Наталія Ігорівна 1966 Львів
40 Кузьменко Андрій Ігорович 1991 Львів
41 Лопачак Володимир Юхимович 1933 Львів
42 Пилипчук Юрій Олександрович 1943 Львів
43 Попович Ігор Павлович 1965 Львів
44 Попович Надія Ігорівна 1990 Львів
45 Порада Андрій Юрієвич 1973 Львів
46 Соломонов Сергій Титорович 1960 Львів
47 Струпець Любов Григорівна 1961 Львів
48 Тиндик Леся Зиновіївна 1980 Львів
49 Шик Ярослава Петрівна 1961 Львів
50 Юнко Богдана Михайлівна 1954 Львів
51 Юрків Олег Васильович 1951 Львів
Львівська лікарня швидкої медичної допомоги
52 Волощак Любомир Іванович 1975 Львів
53 Гашкевич Мар'яна Миколаївна 1981 Львів
54 Горбачовська Ірина Володимирівна 1970 Львів
55 Камінський Ростислав Юрієвич 1989 Львів
56 Ковпак Надія Львів
57 Козіп Микола Петрович
58 Кушпік Руслана 1977 Львів
59 Лига Юлія Іванівна 1988 Львівська обл., Городоцький район, смт. Великий Любінь
60 Лига Іван Васильович 1959 Львівська обл., Городоцький район, смт. Великий Любінь
61 Лунсапський Георгій Вікторович 1971 Львів
62 Любась Андрій Іванович 1968 Львів
63 Мазуренко Павло Олександрович 1983 Львів
64 Молотков Дмитро Валерійович 1979
65 Олексів Наталія Йосипівна 1992 Львів
66 Палих Наталія 1982
67 Петрик Анатолій Петрович 1962 Львів
68 Петрик Олена Василівна 1967 Львів
69 Ревега Андрій Миронович Львів
70 Сіванич Наталія Ярославівна 1984 Львів
71 Тарабаєв Ігор Володимирович 1960 Львів
72 Тимощук Олександр Іванович 1928 Львів
73 Хавик Сергій 1967 Львів
74 Хітрова Валентина Валентинівна 1977 Львів
75 Чоловський Мирон Богданович 1952 Львівська обл., м. Городок
76 Чорнов'янов Микола Геннадійович 1961 Львів
77 Шевчук Андрій Миколайович 1991 Львів
78 Шевчук Михайло Петрович 1967 Львів
79 Юдін В. 1947 Львів
80 Невідомий 1957
81 Невідомий 1990/92
Травмпункт №1 м. Львова
82 Бардін Уляна Василівна 1988 Львів
83 Барвенський Орест Несторович 1971 Львів
84 Возняк Ганна Дмитрівна 1949 Львів
85 Вохобуєва Тетяна Володимирівна 1955 Львів
86 Доброхотов Володимир Олександрович 1981 Львів
87 Єфремов Сергій Володимирович 1977 Львів
88 Єфремова Світлана Володимирівна 1979 Львів
89 Ківа Павло Іванович 1991 Львівська обл., м. Городок
90 Коніна Іванна Володимирівна 1996 Львів
91 Муратов Віктор Сергійович 1998 Львів
92 Олександрова Раїса Володимирівна 1953 Львів
93 Олеш Степан Миколайович 1937 Львівська обл., Пустомитівський район, с. Зимна Вода
94 Онишко Олег Богданович 1982 Львів
95 Петрик Вікторія Володимирівна 2000 Львів
96 Пенцак Володимир Романович 1969 Львів
97 Саєнко Марьян Юрійович 1997 Львів
98 Семенюк Оксана Василівна 1994 Львів
99 Стик Ігор Никифорович 1961 Львів
100 Телепнєв Дмитро Леонідович 1975 Львів
101 Тимець Софія Олександрівна 1996 Львів
102 Турдієва Юлія Матвіївна 1985 Івано-Франківська обл., м. Надвірна
103 Федишин Ярослав Юрійович 1999 Львів
104 Чепіль Володимир Іванович 1954 Львівська обл. Городоцький район, с. Родатичі
105 Чепіль Наталя Володимирівна 1982 Львівська обл. Городоцький район, с. Родатичі
106 Яндровська Ольга Петрівна 1963 Львів
107 Ядровський Євген Олегович 1993 Львів
Список опізнаних загиблих (за даними Інтерфакс-Україна)
1. Бугров Олександр Олександрович, 1995 р.н., м. Львів, вул. Кобилиці, 29/ 95
2. Богач Світлана Михайлівна, 1974 р.н., м. Львів, вул. Скорини, 38/34
3. Вайда Олег Ярославович, 1978 р.н., м. Львів, вул. Лисинецька, 13/169
4. Вайда О.М., Пустомитівський р-н, с. Пікуловичі
6. Вишневська Мальвіна Вікторівна, 1993 р.н., м. Львів, вул. Кульпарківська, 135/103
7. Вишневська Соломія Вікторівна, 1997 р.н., м. Львів, вул. Кульпарківська, 135/103
8. Галайко Сергій Валерійович, 1984 р.н., м. Львів, вул. Лукаша,4
9. Дудченко Сергій Петрович, 1952 р.н., м. Львів, вул. Кн. Ольги, 34а/6
10. Дудченко Мар'яна Сергіївна, 1995 р.н., м. Львів, вул. Кн. Ольги, 34а/6
11. Жестков Олег Олегович
12. Зелений Євген Олександрович, 1987 р.н., м. Буськ, вул. Петрушевича, 49/22
13. Зелений Олександр Іванович, 1967 р.н. м. Буськ, вул. Петрушевича, 49/ 22
14. Зелений Дмитро Олександрович, 1990 р.н., м. Буськ, вул. Петрушевича, 49/22
15. Іванов Роман Дмитрович, м. Львів, вул. Стрийська, 107/94
16. Качмарик Марія Павлівна, 1977 р.н., Пустомитівський р-н, с. Ставчани
17. Коломієць Віктор Володимирович, 1976 р.н., м. Львів, вул. Мечникова, 21/ 5
18. Колочевська Клавдія Ігорівна, 1980 р.н., Пустомитівський р-н, с. Лисиничі
19. Кончаловський Володимир Степанович, 1932 р.н., Городоцький р-н, с.Черляни
20. Кончаловський Володимир Володимирович, 1970 р.н., Городоцький р-н, с.Черляни
21. Коренчук Тарас Васильович, 1992 р.н., м. Жовква
22. Кравець Ірина Володимирівна, 1950 р.н., м. Львів, вул. Стрийська, 58/59
23. Куц Зоряна Іванівна, 1989 р.н., м. Львів, вул. Вернадського, 24/68
24. Куц Андрій Іванович, 1982 р.н., м. Львів, вул. Вернадського, 24/68
25. Лавринюк Антоніна Трохимівна, 1949 р.н., м. Львів, вул. Каневська, 22а/1
26. Макаров Володимир Іванович, 1972 р.н., м. Львів, вул. Виговського,19/80
27. Михно Сергій Іванович, 1968 р.н., м. Львів, вул. Авіаційна, 1
28. Михно Тетяна Ігорівна, 1976 р.н., м. Львів, вул. Городоцька, 287/2
29. Михайлів Андрій Петрович, 1971 р.н., м. Львів, вул. Ряшівська, 3/61
30. Михайлів Наталія Андріївна, 1994 р.н., м. Львів, вул. Ряшівська, 3/61
31. Михайлів Андріана Андріївна, 1998 р.н., м. Львів, вул. Ряшівська, 3/61
32. Михайлів Наталія Едуардівна, 1972 р.н., м. Львів, вул. Ряшівська, 3/61
33. Миська Богдан Григорович, 1983 р.н., м. Львів, вул. Краківська, 20/1
34. Мотузюк Ірина Євгенівна, 1978 р.н., м. Львів, вул. Пулюя, 11/35
35. Морозюк Богдан Володимирович, 1974 р.н., м. Городок
36. Мруз Володимир Іванович, 1956 р.н., м. Львів, вул. І.Сліпого, 6/3
37. Омельчук Віктор Ананьєвич, 1963 р.н., м. Львів, вул. Городоцька, 210/8
38. Омельчук Андрій Вікторович, 1992 р.н., м. Львів, вул. Городоцька, 210/8
39. Омельчук Віктор Анатолійович, м. Київ
40. Онищак Юрій Богданович, 1979 р.н., Пустомитівський р-н, с. Семенівка
41. Онищак Олег Богданович, 1977 р.н., Пустомитівський р-н, с. Семенівка
42. Онищак Ірина Володимрівна, 1979 р.н., Пустомитівський р-н, с. Семенівка
43. Онищак Ярина Олегівна, 2001 р.н., Пустомитівський р-н, с. Семенівка
44. Павлович Павло Володимирович, 1954 р.н., м. Львів, вул. Наукова, 66/40
45. Пелех Володимир Юрієвич, 1996 р.н., м. Львів, вул. Чехова, 12/5
46. Притуляк Сергій Алімович, 1978 р.н., м. Львів, вул. Наукова, 66/5
47. Пудлик Роман Ігоревич, 1988 р.н., м. Львів, вул. Виговського, 79/24
48. Рехлецька Надія Йосипівна, 1971 р.н., м. Городок, вул. Бос, 111/15
49. Рехлецька Тетяна Анатоліївна, 1996 р.н., м. Городок, вул. Бос, 111/15
50. Ружицька Валентина Матвіївна, 1953 р.н., м. Львів, вул. Патона, 36/18
51. Рудь Олександр Віталійович, 1978 р.н., м. Львів, вул. Стрийська, 107/85
52. Сеник Ярослав Сергійович, 1990 р.н., м. Тернопіль, вул. С.Бандери, 96/ 56
53. Сеник Наталія Михайлівна, 1965 р.н., м. Тернопіль, вул. С.Бандери, 96/56
54. Сербин Володимир Маркіянович, 1966 р.н., м. Стрий, вул. С. Петлюри, 55/21
55. Сербин Ростислав Володимирович, 1996 р.н., м. Стрий, вул. С. Петлюри, 55/21
56. Сербин Юрій Володимирович, 1994 р.н., м. Стрий, вул. С. Петлюри, 55/21
57. Строєв Едуард Володимирович, 1979 р.н., м. Львів, вул. Патона, 34/94
58. Тимань Наталія Юріївна, 1975 р.н., м. Львів, вул. Широка, 85/70
59. Тимань Олег Іванович, 1993 р.н., м. Львів, вул. Широка, 85/70
60. Федосюк Алла Миколаївна, 1963 р.н., м. Львів, вул. Авіаційна, 1
61. Хміль Галина Модестівна, 1971 р.н., м. Львів, вул.Скорини, 38/39
62. Храмкова Тамара Олексіївна, 1988 р.н., м. Львів, вул. Максимовича, 5/ 78
63. Черневський Микита Вадимович, 1991 р.н., м. Львів, вул.Стрийська, 53/ 59
64. Чигневська Олександра Павлівна, 1937 р.н., м. Львів, вул.Наукова, 28а/7
65. Шиналь Ярослав Ярославович, 1981 р.н., м. Городок, вул. Підгай, 24
66. Шиналь Анна Іванівна, 1964 р.н., м. Городок, вул. Підгай, 24
67. Шестаков Олег Олегович
68. Щербінін Олег Олександрович, 1974 р.н., м. Львів, вул. Фурманська, 5/6
69. Якименко Євгенія Сергіївна, 1987 р.н., м. Львів, вул. Максимовича, 5/84
70. Будасова Галина Степанівна, 1970 р.н., м. Львів, вул. Патона, 12/37
71. Галюк Вольдемар Олександрович
72. Галюк Тетяна Феліксівна
Допомога жертвам авіакатастрофи
Добродійний фонд невідкладної медичної допомоги
ЛОФ АКБ Укрсоцбанк
Р/Р 26004600090561
МФО 325019
ЗКПО для фізичних осіб 09325011, ЗКПО для юридичних осіб 25263284
З метою надання допомоги сім'ям загиблих і пострадалим внаслідок аварії літака у Львові у Львівській обласній дирекції банка "Аваль" відкриті рахунки для пожертв від юридичних і фізичних осіб:
- N29098635 в гривнях,
- N29098635 в доларах США,
- N29098635 в євро.
Для бюджетного фінансування діє рахунок N29097636 у всіх валютах.
Код банку 325570, код ЕДРПОУ 20846070.
Для отримання коштів з-за кордону відкриті наступні рахунки:
В євро
INTERMEDIARY BANK: COMMERZBANK AG, FRANKFURT AM MAIN,
SWIFT: COBADEFF
COMMERZBANK AG, FRANKFURT AM MAIN,
DEUTSCHLAND
BANK OF BENEFICIARY: CORP. ACC. 400886708701
JS POSTAL PENSIONARY BANK AVAL,
LVIV, UKRAINE, SWIFT: AVALUAUKLVI
ACC.29098635
В доларах США
INTERMEDIARY BANK: BANKERS TRUST COMPANY, NEW YORK
SWIFT: BKTRUS33
BANKERS TRUST COMPANY, NEW YORK, USA
BANK OF BENEFICIARY: CORP. ACC. 04-400-503
JS POSTAL PENSIONARY BANK AVAL,
LVIV, UKRAINE, SWIFT: AVALUAUKLVI
ACC.29098635.
15:50 СВІДЧЕННЯ ОЧЕВИДЦЯ ТРАГЕДІЇ У ЛЬВОВІ - ЕКСКЛЮЗИВ УКРОПУ
"Літак СУ-27УБ заходив з "віражу" у мертву петлю, з якой мав вийти набагато вище, аніж вийшов. Су-27 "провалився", наче у нього відмовили двигуни. В цей час він зачепив дерево, і коли двигуни почали працювати, пішов далі з лівим креном. В такому положені Су-27УБ крилом зрізав кіль з літака, який стояв на злітній смузі для показових польотів. Після цього кіль, обертаючись у повітрі, полетів на глядачів. Саме він спричинив найбільше жертв. Сам Су-27 пролетів над літаками, які були виставлені для огляду, врізався лівим крилом у землю і в такому положенні продовжував рух, після чого вибухнув," - повідомив Укропу очевидець аваікатастрофи у Львові.
Солдати перекидали столи з кашею і носили на них поранених...”
Олег ДЕМКІВ
Із розповіді очевидця катастрофи Дмитра Микульського.
Ми з двоюрідним братом прийшли на авіашоу близько 12 години. Було багато дітей, молоді. У всіх був святковий настрій.
Cпочатку виступали парашутисти, пізніше був показ дельтапланів. Далі мали бути виступи літаків. Ми з братом підійшли до винищувачів. Біля кожного з них стояв льотчик та розповідав глядачам про характеристики машин. Ми оглянули всі літаки і вже збиралися йти до решти натовпу, коли почули гуркіт двигунів. Ми обернулися і побачили, як Су-27 виконує “кобру”. Спочатку все йшло чудово. Люди були в захопленні. Діти сміялися, аплодували.
Раптом з літаком щось трапилося, він зачепився за дерево та розвернувся у напрямку до натовпу. Су-27 почав знижуватися, почулося страшне ревіння. Літак перехилився на бік і помчав на натовп. Проте люди аплодували та думали, що все гаразд. Су-27 зачепив крилом за асфальт та врізався в натовп. Далі – вибух, стовп вогню…
На кілька хвилин запала тиша. Всі навколо мовчали. Ніхто не міг подумати, що це трапилось насправді. Натовп, який був біля винищувачів, побіг до місця падіння літака, а люди, які були біля літака, побігли від нього. Почалися справжній хаос, істерика, крики. Ми з братом підійшли до місця падіння. На траві та на злітній смузі лежали тіла. Цілі і пошматовані, мертві та поранені.
За кілька хвилин шок минув, і військові почали допомагати пораненим, а пожежники досить швидко загасили палаючі уламки літака. Найбільше мене вразив контраст: столи з тарілками з гречаною кашею, яку розкладали солдати, щоби пригостити глядачів та пошматовані тіла поруч.
Запам’яталася дівчинка років десяти. Вона була мертва, проте жодних поранень чи інших ознак смерті не було. По злітній смузі, тримаючись за голову, ходив чоловік. У нього була розірвана штанина та поранена нога. Виявилося, що величезний шматок літака відірвавшись, пролетів поруч з цим чоловіком та ледь порізав йому ногу. Ще би кілька сантиметрів вбік і йому відірвало би ногу.
Приїхали машини “швидкої”. Військові почали носити поранених. Ношей не було і солдати перекидали столи з кашею, приготованою для глядачів, і носили на столах поранених. На ношах несли багатьох покалічених людей. Без рук, без ніг.
Поступово солдати відтіснили натовп, перегородивши злітну смугу. Ми з братом пішли до виходу. Я запитав одного з льотчиків про те, куди нам виходити. Він дивився на мене відсутнім поглядом, так нічого і не сказавши. Коли ми вийшли зі скнилівського летовища, нам назустріч бігли жінки з сусідніх будинків. Напевно, на авіашоу були їхні діти.
Більшість людей, яких я зустрів на авіашоу, були з нашого району. Я знав їх або візуально, або трохи ближче. Зустрів і кількох своїх друзів. Чи живі вони зараз – не знаю. Ті, кому я телефонував, живі. До кількох не додзвонився… Коли я прийшов додому (живу на вулиці Виговського), подвір’я було порожнім. Мабуть, всі діти з навколишніх будинків пішли на авіашоу...
“Я знаю, як працюють справні двигуни. Ці звучали інакше”
Олена ЛАНЬ
Вчора кореспондент “ВЗ” побував у 42 палаті нейрохірургічного відділення Центрального військового клінічного госпіталю Західного оперативного командування, де лежать дворічний Данилко Сімчук та його тато.
Данилко був найменшим пацієнтом цього військового медичного закладу, який оперативно прийняв під свій дах 13 жертв катастрофи. На щастя, за словами чергового по госпіталю полковника Івана Кручаниці, хворих у важкому стані серед них нема – двоє мають травми середньої важкості, одинадцять потерпілих перебувають у задовільному стані.
Життю постраждалих нічого не загрожує. У стані середньої важкості - музикант Наталя Скороход, яка має відкритий перелом кісток передпліччя, та Леся Сімчук – головний державний податковий інспектор Львівської області. Вона має скальповану рану спини.
До госпіталю потрапила вся родина Сімчуків. Батько Юрій Сімчук, цивільний працівник військової частини 4762, дістав струс головного мозку, забій потиличної зони та численні садна і тепер лежить у нейрохірургічному відділенні, в одній палаті зі своїм маленьким сином Данилком. Малий з посіченим піском та камінням обличчям та червоними набряками на повіках одразу сором’язливо притулився до тата, коли побачив у їхній двомісній палаті представників преси. За словами начальника цього відділення капітана Олександра Алексєєва, явних неврологічних порушень в дитини нема, вона має закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, численні садна голови та забій суглобів, очі не ушкоджені. “Зазвичай ми надаємо допомогу дорослим людям, але в даному випадку пацієнтами не перебирали,- розповідав він.- У майбутньому Данилко може мати вегето- судинну нестійкість. Але ми робимо все можливе, щоб уникнути будь-яких наслідків травм. Стан дитини задовільний. Ми навіть зняли йому пов’язку з голови. Кістка черепа не змінена, і рани швидко загоюються. Коли вчора його привезли до госпіталю, він плакав, але вже ввечері розповідав мені віршики, показував свої книжки “Чемні ведмежата” і казки, які привезла йому з дому бабуся”. Саме пан Олександр провів нас до палати потерпілих. “Я перукарською майстерністю не володію, - сказав він, - показуючи на обскубану голівку свого маленького пацієнта,- так що вибачайте за нерівності – стриг як вмів”.
Ідея піти на повітряне шоу належала батькові сімейства. “І знаєте, що було дивним? - розповідав Юрій Сімчук.- Напередодні катастрофи, з четверга на п’ятницю, мені наснився дивний сон. Що дружина сварить мене і відмовляє іти з малим на летовище. Я не сприйняв це серйозно і навіть нічого їй про це не сказав. Ми стояли якраз під літаком, коли той почав зрізати верхівки дерев. Тільки й встигли зробити кілька кроків вбік. А потім усіх поклало на землю, як листя. Пісок, який здійнявся у повітря, тесав людей, наче наждак. З моєї дружини зірвало весь одяг та ще й протягло її 5-6 метрів по бетону. Опритомніла в чому мати народила. Під час вибуху Данилко був у мене на руках, і, коли літак почав падати, я рефлекторно прикрив його рукою. Після падіння я втратив свідомість, а коли знову розплющив очі, наді мною стояв закривавлений син. Навколо валялися шматки розірваних тіл”.
Коли дружина пана Юрія Леся Сімчук прийшла до тями на бетоні, власного болю не відчувала. В голові було одне: “Де чоловік і син?”
Підвелася. Усі разом відійшли до найближчих будівель. Якісь робітники дали їй робу і воду, щоб обмити дитину. Пішла шукати “швидку”, але не знайшла. А потім якийсь офіцер посадив їх до своїх “Жигулів” і чимдуж повіз до госпіталя. “Гнав як дурний,- пригадував пан Юрій.- Та так просто з летовища не випускали. Нас зупинила міліція. “Ви куди?”- запитали у водія. “Подивись у салон,”- тільки сказав він. Шлях одразу звільнили. Того дня у мене прикмета була на прикметі. Кажуть, заєць перебігає дорогу не до добра. А нам заєць до самих ніг прибіг. “Господи,- кажу,- принесла тебе нечиста сила”. Зараз я в нормі. Вночі, правда, боліла голова, а малий спав добре.“Як ти почуваєшся, Данилку?” – запитую я. “Літаки погані”,- відповідає малий. “А вони й направду погані,- підтримує сина батько. – Я два роки служив на авіабазі і знаю, як працюють справні двигуни. Ці звучали інакше. Щось в тому літаку було не так. Я взагалі не знаю, як керівник польотів дозволяє винищувачу літати на такій малій відстані від людей! То ж такий рев стоїть. Хто складав цю програму? Як можна робити маневри, коли поруч тополі, які тим маневрам заважають?! Ввечері до нас приходив Президент України. Подивився. Похитав головою. Поспівчував. Ми подякували йому за співчуття. Я б на його місці позвільняв усіх – від “а” до “я”. Починаючи від керівника польотами і до найвищих чинів.”
Леся Сімчук лежить у другій палаті клінічного відділення цього госпіталю поверхом вище. Цієї ночі вона майже не спала. В неї здерта шкіра зі спини, подерті ноги. “Ще як лежиш – нічого, а як починаєш повертатися...”- сумно усміхнулася нам жінка. У палаті на чотири ліжка їх двоє. Поруч лежить Наталя Скороход. “Найцікавіше, що в мене жодних передчуттів не було, - продовжує пані Леся. - Хоч в матерів має бути щось таке. Єдине, в чому я була твердо переконана, що піду разом з ними, - не пущу самих. Прийняли нас у госпіталі дуже добре, без допомоги ніхто не залишився і мови про гроші навіть не було. Данилко казав у лікарні: ”Більше на літачки не підемо дивитися”. А Юрко додав:”Ніколи…”.
До речі, її сусідка по палаті кларнетист Наталя Скороход з військового оркестру не тільки зламала руку і мінімум три місяці не зможе працювати. Вона втратила у катастрофі свій власний кларнет, який коштує 800 доларів, про що і повідомила Леоніду Кучмі. Той зобов’язав міністра оборони України відшкодувати дівчині збитки. Міністр при свідках пообіцяв, що відшкодує. А здоров’я дівчині не відшкодують – це вже точно.
P.S. Вже на виході з госпіталю я зустріла двох служителів храму Святого Георгія протоієрея Євгенія Коцовського та священика Миколая Барана. Як з’ясувалося, вони обійшли вже всі лікарні, де приймали жертв катастрофи. Сповідали своїх парафіян, причащали. Військовий госпіталь був на їхньому шляху останнім.
“Мамо, це ж як у кіно!”
Олена ЛАНЬ
Того дня у Наталі Тритецької був день народження. Пішли на авіашоу. Про те, щоб не піти, навіть думки не було. Тільки довелося досить довго вмовляти рідного брата іменинниці – військовослужбовця Віктора.
- Вітя не дуже добре почувався, - розповідала Наталя кореспондентові “ВЗ”.- Та аргумент:”Коли ми ще зможемо відсвяткувати мій день народження разом?” його переконав. Крім мого сина, на летовище з нами пішов і його син Олексій. Навколо взагалі було дуже багато дітей – святково вбраних, веселих. Вони охоче фотографувалися біля літаків і з зацікавленням спостерігали за тим, що відбувається в небі. Зрештою, такі видовища завжди користувалися популярністю у нашому місті. Ми з братом ходили на них з дитинства. В момент катастрофи ми якраз відійшли від кабіни літака, який знесло крилом Су-27. Вітя хотів сфотографувати його на пам’ять, аж раптом побачив у кадрі фатальне піке винищувача. “Відходьте!”- закричав він мені і впав на землю в очікуванні вибуху. Я не встигла нічого зрозуміти. Друг Олексія Ілля схопив обидвох дітей і кинувся з ними геть. Я побачила, як Вітю відірвало від землі і відкинуло метрів на сім. Метнулася до нього – в брата була закривавлена футболка, у волоссі - чужі мізки та шматки чийогось м’яса. Навколо валялися рештки людей – руки, ноги, легені. Підводився чоловік, який прикрив собою на землі двох маленьких дітей. В одного з них розтікалися по асфальту мізки… Пілот, який тільки-но приміряв шолом моєму синові, загинув. Наразі так нам здалося. У повітрі стояв чад, триповерховий мат військових, які кинулися на поле, плач і крики людей. Олексія від видовища понівечених тіл почало вивертати, він блював цілу дорогу. А Сашко сприймав все, як у кіно. “Мамо, це ж наче фільм!- здивовано казав мені він.- Дивися - кров, як у бойовику. Можна я піду подивлюся?”. Дався взнаки той кінорепертуар, на якому ростуть наші діти. Олексій, якому за два тижні має виповнитися 13 років, ще бачив щось крім бойовиків, на яких виріс мій 9-річний син. Цього вечора вдома ми не пили за мене – ми пили тільки за здоров’я своїх дітей і дзвонили тим, кого бачили з малечею у святковому натовпі. Половина телефонів не відповідала. Аж раптом до мене додзвонилася моя подруга – Ольга Радуг. “Ви живі?! Слава Богу. А я ж також могла піти на це шоу, але вночі мені наснився сон, що розбився літак, і я не встигла зібратися у Карпати…”.