www.ji-magazine.lviv.ua

Віктор Покусa, полковник ЗСУ, учасник АТО

Початок:

частина 1

частина 2 

частина 3 

частина 4 

В черговий раз попереджую читачів, що тексти цього циклу статей завідомо і спеціально мають стилістику службового документа. Хто очікує прочитати публіцистичний твір, пристосований для легкого читання і сприйняття - буде розчарований. Цей цикл моїх статей - спроба в ініціативному порядку розробити альтернативні документи стратегічного оборонного планування нашої держави.

Людина, яка змогла зсунути гору, починала з того, що перемішувала з місце на місце окремі невеликі камені.

Китайське прислів'я.

Деталізація основних напрямків стратегічної діяльності в рамках Стратегії

Основними напрямками стратегічної діяльності в рамках даної Стратегії є:

1) Першочергове й невідкладне формування кадрового кістяку провідників і виконавців Стратегії на невиборних і виборних посадах в складі державного апарату, шляхом:

Ø прийняття ідей Стратегії діючими ключовими суб'єктами державного й суспільного управління, спроможними започаткувати виконання першочергових (невідкладних) і початкових заходів її реалізації;

Ø створення на основі ідей Стратегії політичної спільноти (організації, партії, суспільного руху) для їх політичної підтримки, подальшого розвитку і поглиблення;

Ø оприлюднення й популяризації основних ідей Стратегії серед широких верств населення;

Ø організації кадрового добору на ключові невиборні посади за критеріями професійної і психологічної відповідності вимогам Стратегії, підтримки ідей Стратегії, з опорою на верстви населення, що своїми реальними справами (участю в бойових діях т. зв. "АТО", тривалою і послідовною державницькою й патріотичною суспільною позицією) засвідчили свою прихильність до них;

Ø просуванням ідейних прихильників і послідовників Стратегії на суспільні і державні виборні посади.

2) Перехід до побудови суспільства і держави еквіфіналістичного (меритократичного) типу передбачається здійснити з використанням наявного механізму демократичного вибору суспільством свого шляху розвитку, поетапно:

Ø становлення ідеології (комплексу взаємопов'язаних світоглядних ідей) та теорії еквіфіналістичного суспільства;

Ø поширення та популяризація ідей еквіфіналістичної суспільної теорії серед широких верств населення;

Ø становлення політичної партії - провідника ідей еквіфіналістичної суспільної теорії;

Ø прихід еквіфіналістичної партії до державної влади;

Ø впровадження ідей еквіфіналістичної суспільної теорії в практику функціонування українського суспільства і держави.

3) Створення воєнного оборонного комплексу (сил оборони) України у складі:

Ø органу управління (не виключено, на основі Ради національної безпеки і оборони);

Ø зовнішньої розвідки з силами спеціальних операцій включно;

Ø космічного агентства з військово-космічними силами включно;

Ø міністерства оборони у складі збройних сил (з стратегічними ракетно-авіаційними силами і протиракетною обороною включно), національної гвардії, територіальної оборони, воєнного резерву (військовий облік, мобілізаційна підготовка, накопичення і зберігання стратегічних воєнних резервів), військової промисловості, військової інспекції, військової служби правопорядку (з дисциплінарними частинами), управління військової освіти;

Ø прикордонної служби;

Ø служби державної безпеки з управліннями військової контррозвідки, державного спеціального зв'язку, державної охорони, контр терористичної боротьби включно;

Ø воєнізованих формувань міністерства внутрішніх справ (поліція, пенітенціарна служба);

Ø воєнізованих і воєнно-мобілізаційних управлінь міністерств транспорту, надзвичайних ситуацій, охорони здоров'я;

Ø воєнно-мобілізаційних управлінь інших міністерств уряду;

Ø спеціалізованої військової прокуратури;

Ø спеціалізованої військової судової адміністрації з воєнно- польовими судами;

Ø державного резерву.

4) Створення розвідувального співтовариства в складі:

Ø головного органу управління й координації розвідки (в складі апарату РНБО), з інформаційно-аналітичним центром, координаційним центром, єдиною інтегрованою системою обміну інформацією, а також спеціалізованою інспекцією організації розвідки включно;

Ø зовнішньої розвідки (з силами спеціальних операцій включно);

Ø космічної розвідки;

Ø служби попередження про ракетно-авіаційний напад;

Ø воєнної розвідки збройних сил;

Ø розвідки територіальної оборони МО;

Ø розвідки прикордонної служби;

Ø розвідувальних і контррозвідувальних органів служби державної безпеки;

Ø розвідки поліції;

Ø воєнного аташату МЗС;

Ø інформаційно-аналітичних підрозділів міністерств надзвичайних ситуацій, транспорту, охорони здоров'я;

Ø експертних груп інших міністерств уряду;

Ø спеціалізованих навчальних закладів.

Для організації найбільш ефективної роботи розвідувального співтовариства необхідно нормативне закріплення подвійного підпорядкування його складових - відомче та органу управління розвідувального співтовариства, а також передбачити окреме фінансування в інтересах виконання розвідувальних завдань по лінії органу управління розвідувальним співтовариством.

На орган управління розвідувальних співтовариством, крім інших, покласти завдання забезпечення досягнення переваги з розвідки над противником за напрямками і рівнями її реалізації.

5) Реформування Збройних Сил, шляхом:

Ø кардинальних зміни суспільного положення (статусу) військовослужбовців ЗС, через:

§ через матеріальне стимулювання надання військовій професії переважної конкурентоспроможності на вітчизняному ринку праці;

§ надання ветеранам військової служби переважного доступу до кадрового складу органів державної влади;

§ надання ветеранам військової служби суттєвих преференцій в оподаткуванні та веденні економічної діяльності;

§ підтримки державою військовослужбовців і ветеранів військової служби в задоволенні їх ряду базових суспільних інтересів - потреби в освіті, в медичному забезпеченні, в сучасному житлові тощо;

Ø принципової зміни системи моральних і правових відносин військової служби та порядку її проходження;

Замислом передбачається змінити основне спрямування системи військових правовідносин з всілякого укріплення принципу єдино начальства (існує на теперішній час) на утвердження в якості основного - принципу військового колективізму, що має сприяти утворенню та вихованню стійких, злагоджених, професійних і функціональних військових колективів.

В основу нової системи військових правовідносин передбачається покласти історичні військові традиції Запоріжської Січі, та досвід військових правовідносин, що стихійним чином склалися в військових колективах під час т. зв. "АТО" на Сході України.

Основними суб'єктами військових правовідносин мають стати - командир (начальник), підлеглий, військовий колектив, військовий суд честі, військовий правоохоронних апарат, державний правоохоронних апарат.

Основними сферами застосування військових правовідносин мають бути:

§ порядок прийому на військову службу;

§ правовідносини між командиром (начальником), підлеглим, військовим колективом;

§ порядок призначення на командирські (начальницькі) посади;

§ порядок проходження військової служби.

Передбачається мати дві категорії військових правовідносин - воїнів за добровільним покликанням (козаків), та воїнів за призовом і мобілізацією (солдатів).

Передбачається мати джерелами військових правовідносин:

§ військовий кодекс честі (повний);

§ військова присяга (військовий кодекс честі скорочений);

§ таборовий і бойовий військові статути;

§ закони України;

§ міжнародне Право війни.

Прийняття на військову службу за покликанням має здійснюватися за умов добровільного прийняття військового кодексу честі (повного).

Зарахування на військову службу за призовом (мобілізацією) має передбачати прийняття військової присяги. Відмова від прийняття військової присяги прирівнюється до ухилення від призову (мобілізації).

В військових колективах, що складаються з воїнів за покликанням, для додаткового регулювання правовідносин, утворюється військовий суд честі, з закріпленими за ним законом повноваженнями. В таких колективах найвищу силу мають законні рішення військового суду честі.

Правовідносини військових за призовом (мобілізацією) регулюються статутами і законами, військовою присягою. В таких колективах найвищу силу мають законні розпорядження командирів (начальників).

Військові за призовом (мобілізацією) мають право переходу в категорію військових за покликанням (козаків) за встановленим ритуалом і процедурою.

Термін військової служби регулюється строками призову та мобілізації (для солдатів), встановленим мінімальним терміном військової служби козаком. Після відбуття такого мінімального терміну, військовослужбовець набуває довічного козачого достоїнства (стану) та пов'язаних з ним додаткових громадянських прав і привілеїв.

Військові не мають ніяких інших формальних ознак ієрархічної стратифікації (категорій, військових звань), крім посадових повноважень. Всі військові - одна сім'я, один велика професійна корпорація, скріплена єдиними моральними засадами, вихованням, розгалуженими професійними відносинами. Кожен солдат чи козак має шанс в перспективі стати головнокомандувачем, і кожен командир чи командувач колись розпочинав військову кар'єру солдатом чи козаком.

Кар'єрне, освітнє і професійне зростання суворо ієрархічно взаємопов'язані. В плані матеріального та соціального заохочення ієрархічне освітнє й професійне зростання й однорівневе (оволодіння суміжними військовими спеціальностями) освітнє й професійне зростання - є рівноцінними. Тобто козак, який оволодів декількома суміжними військовими спеціальностями, може досягти співставного за розміром матеріального утримання як і командир, що досяг високого ієрархічного командного рівня. Вся система проходження військової служби та військової освіти спрямована на стимулювання постійного освітнього й професійного зростання військовослужбовців (як ієрархічного, так і однорівневого), перешкоджання професійному застою і зацикленості.

Вся підготовка військових кадрів здійснюється виключно в єдиній системі навчання і виховання Збройних Сил. Будь яка зовнішня підготовка військових кадрів (в цивільних ВНЗ, суміжних силових структурах) - неприпустима або небажана. Навчання в іноземних військових навчальних закладах - бажане, але не еквівалентне вітчизняній військовій освіті.

Передбачається ввести режими військових правовідносин: "табірний", "похідний", "навчальний похідний", "бойовий".

В мирний час можуть застосовуватися режими "табірний" і "навчальний похідний".

В воєнний час застосовуються всі режими військових правовідносин.

"Табірний" режим правовідносин відповідає повсякденній діяльності мирного часу. При цьому:

§ командирські і ключові начальницькі посади комплектуються виключно за процедурою конкурсного змагання;

§ право на участь в конкурсному змаганні на заміщення командирської (начальницької) посади надається набутим рівнем військової освіти та досягнутими результатами на попередній посаді, закріпленими підсумковою перевіркою, що проводиться за встановленою процедурою конкурентного змагання; наприклад, командири підрозділів, що за підсумками чергової підсумкової перевірки зайняли перші місця в рейтингу, отримують виключне право брати участь в конкурсному змаганні на вищу командирську посаду, посади командирів, що зайняли за підсумками перевірки останні місця в рейтингу, автоматично підлягають виставленню на конкурсне змагання для їх заміщення.

§ термін перебування на командирській посаді регулюється встановленою періодичністю підсумкових перевірок результатів діяльності, а також результатами рейтингового змагання між командирами, що знаходяться на рівноцінних посадах;

§ інші посади, крім командирських (начальницьких), комплектуються з кадрового резерву, за пропозицією кадрових органів та за рішенням командира (начальника); командири мають право одноосібно формувати кадровий склад безпосередньо підпорядкованих військових колективів відповідно до покладених на них завдань, подавати заявки до кадрового резерву, приймати в колектив, або виключати з колективу в кадровий резерв; будь які кадрові пропозиції вищих військових інстанцій мають для командира рекомендаційний, а не обов'язковий характер;

§ використовуючи виключні кадрові повноваження командирів, військові можуть формувати навколо обраних лідерів неформальні професійні спільноти, в складі яких здійснювати сумісне кар'єрне зростання, або сумісно розділяти кар'єрні невдачі своїх лідерів; утворення таких неформальних службових спільнот (команд) має стати бажаним та відповідним чином легалізованим;

§ військовослужбовці при проходженні служби поєднують своє поетапне кар'єрне зростання з поступальним нарощуванням свого освітнього й професійного рівня; досягнутий кар'єрний рівень має суворо відповідати набутому освітньому й професійному рівню, посада не може займатися військовослужбовцем, що не має відповідного їй освітнього й професійного рівня; набуття та підтвердження професійного рівня відбувається безпосередньо в військах (штабах) за встановленими періодичністю та процедурами, військовослужбовці періодично вибувають в кадровий резерв для проходження воєнного навчання з метою набуття наступного освітнього рівня;

§ матеріальна винагорода за військову службу має відповідати інтегральному показнику займаної посади, досягнутого освітнього, професійного рівня, та, можливо, вислуги років на військовій службі;

§ в військовому колективі (можливо, починаючи з рівня роти (батареї), управління штабу), з метою укріплення принципу військового колективізму, додаткового й оперативного врегулювання правовідносин між військовослужбовцями, між військовослужбовцями й командиром, укріплення командирського авторитету в колективі, попередження проявів командирського свавілля, військовослужбовцями за покликанням утворюється постійно діючий на громадських засадах військовий суд честі, що має реальні повноваження, закріплені законом, та є вищим органом управління військовим колективом в рамках його повноважень;

§ командир є членом підпорядкованого йому військового колективу, і є підсудним для колективного суду честі; командир в своїй діяльності має ефективно взаємодіяти з колективним судом честі в питаннях укріплення військової дисципліни та утвердження свого авторитету;

§ колективний військовий суд честі в рамках наданих йому законом і військовим моральним кодексом повноважень має юрисдикцію над усіма членами колективу, на підставі відповідних звернень військовослужбовців може врегульовувати їх правові відносини в межах своєї компетенції, обмежувати або відміняти дію незаконних і аморальних наказів і розпоряджень командирів (начальників), чинити визначений моральний чи дисциплінарний вплив на інших членів колективу в інтересах укріплення в ньому військової дисципліни, законності, морального здоров'я, може на законних і моральних підставах вимагати виключення з колективу (в кадровий резерв) будь якого його члена, в тому числі і командира, приймає рішення про передачу спірної справи або винуватця до військових і державних правоохоронних органів; військовий суд честі - моральна основа військового колективу, незаконна або аморальна діяльність колективного військового суду честі, засвідчена військовим судом честі вищого рівня, є підставою для розформування військового колективу;

§ звільнення з військової служби відбувається: військовослужбовців за призовом (мобілізацією) - по закінченню термінів призову (мобілізації), або в інших визначених законом випадках, військовослужбовців за покликанням - за особистим бажанням або в визначених законом випадках, з збереженням козацького достоїнства (після відбуття визначеного для його набуття мінімального терміну військової служби), або без набуття його (за недостатністю терміну військової служби);

§ військовослужбовці за покликанням, засуджені за скоєння грубих правопорушень чи злочинів, не підлягають передачі до дисциплінарних підрозділів військової служби правопорядку, передаються до загальнодержавної пенітенціарної служби, з автоматичним звільненням з військової служби та від козацького достоїнства та належних до нього пільг і привілеїв.

«Похідний» режим військових правовідносин відповідає передвоєнному або воєнному часу та як правило, характеризується вибуттям військ з ППД в зону бойових дій та знаходженням їх на бойовому фронті, вводиться відповідними указами та наказами, при цьому:

§ командир набуває вищих управлінських повноважень в військовому колективі, повноваження колективного суду честі обмежуються та спрямовуються здебільшого на укріплення військової дисципліни і морального здоров'я в колективі, підтримання авторитету командира;

§ призначення на командирські (начальницькі) посади здійснюється вищими командними інстанціями розпорядчим порядком, без проведення конкурсного змагання, та без суворої відповідності освітнього й професійного рівня призначенця посаді; кадрове призначення командира вищою командною інстанцією потребує погодження у військовому колективі;

§ термін перебування на командирській посаді обмежується лише фізичним станом особи (загибель, поранення, захворювання тощо) та рішеннями вищих командних інстанцій і військових судів честі про просування по службі чи відсторонення від посади;

§ при відсутності вчасного кадрового рішення вищої командної інстанції, військовий колектив зобов'язаний самостійно обрати собі командира з свого складу, вища командна інстанція в такому разі зобов'язана його затвердити;

§ вища командна інстанція та колективний суд честі набувають повноважень негайного відсторонення командира (начальника) на підставі професійної й моральної невідповідності завданням, що виконуються; рішення вищої командної інстанції в цих випадках має переважну вагу по відношенню до колективного рішення;

§ виключні повноваження командирів по одноосібному формуванню кадрового складу військових колективів відповідно до покладених завдань - зберігаються; військовослужбовці, що прибули на поповнення та протягом встановленого терміну не були витребувані з кадрового резерву жодним з командирів, направляються для проходження військової служби в дисциплінарні підрозділи;

§ повноваження командирів та військових судів честі по виключенню військовослужбовців з військового колективу в кадровий резерв - обмежуються; командир може виключати військовослужбовця з колективу лише за умови узгодження питання його переведення в інший військовий колектив, або його обґрунтованого направлення в дисциплінарний підрозділ;

§ колективний суд честі набуває додаткових повноважень щодо скоєння визначеного фізичного впливу на членів військового колективу;

§ колективний суд честі втрачає право одноосібно відміняти чи обмежувати рішення й розпорядження командира, має право клопотати про його відміну чи обмеження перед старшим командиром (начальником); подання клопотання про відміну (обмеження) наказу не є підставою для його невиконання;

§ незаконна або аморальна діяльність колективного військового суду честі, в т. ч. спрямована на підрив військової дисципліни чи авторитету командира, засвідчена військовим судом честі вищого рівня, є підставою для направлення членів цього суду до дисциплінарних підрозділів;

§ за допущені грубі правопорушення і злочини, військовослужбовці всіх категорій (за призовом, мобілізацією, за покликанням), як правило, направляються до дисциплінарних підрозділів;

§ завершення військової служби в «похідному» режимі правовідносин можливе лише за показниками фізичного стану (загибель, каліцтво, тяжке захворювання тощо);

§ в воєнний час переведення військ з «похідного» в «табірний» режим здійснюється після їх відведення з зони бойових дій (фронту) в ППД та польові табори, та оформлюється відповідними наказами.

«Навчальний похідний» режим правовідносин відповідає участі військ в військових навчаннях в мирний час, та має особливості і обмеження застосування правовідносин, що характерні для мирного часу.

«Бойовий» режим військових правовідносин відповідає умовам безпосереднього бойового зіткнення, загальновійськового бою, обстрілу, розвідувального виходу. В "бойовому" режимі влада командира в військовому колективі (підрозділі) абсолютна, за умов направлення її на виконання бойового завдання. Командир, в інтересах виконання бойового завдання, отримує цілковите право розпоряджатися військовим, державним, цивільним майном, діями, життям і здоров'ям підлеглих, інших осіб, що знаходяться в зоні ведення бою, якщо це не заперечує міжнародного визнаному Праву Війни. Всі колективні і державні органи управління припиняють діяльність або втрачають повноваження в зоні ведення бою. Командир при виконанні ним функцій військового управління в бойових умовах знаходиться під особливим захистом закону і норм військової моралі. В бойовому режимі припиняють дію всі закони і моральні норми, крім наказів і розпоряджень командира, направлених на виконання бойового завдання, положень Військового Кодексу Честі і Військової Присяги, та міжнародного Права Війни. В бойовому режимі будь які накази командира, що направлені на виконання бойового завдання, та не суперечать визначеним моральним і правовим нормам, мають бути беззаперечно виконані. За невиконання наказів і розпоряджень командира в бойових умовах військовослужбовці підлягають найсуворішому покаранню з боку закону і норм військової моралі. Законність і моральність дій командира та інших військовослужбовців в бою можуть бути розглянуті тільки після завершення бою (обстрілу, розвідувального виходу) колективним військовим судом честі. Командир за всі свої вчинки, направлені на виконання бойового завдання, може понести дисциплінарну, адміністративну і кримінальну відповідальність лише за поданням колективного військового суду честі.

Командир в бойових умовах, за наявності обґрунтованих звинувачень в його умисних діях, спрямованих на шкоду виконанню бойового завдання, може бути відсторонений від командування старшим начальником або колективним рішенням підрозділу (штабу). Колективні ініціатори відсторонення командира в бойових умовах, під загрозою направлення їх в дисциплінарної підрозділ, мають довести свої звинувачення на адресу командира в військовому суді честі вищого ієрархічного рівня.

За неможливості виконання командиром управлінських функцій в бою (загибель, поранення, інше), управління боєм повинен перейняти наступний за рангом військовий начальник, або будь який рішучий військовослужбовець, що спроможний управляти боєм, який оголошує "Беру командування (управління) на Себе! ", і з цього моменту перебирає на себе всю повноту командирських прав і повноважень на період ведення бою.

Бойовий режим правовідносин вводиться командою командира "До Бою! " або іншими аналогічними бойовими командами "В атаку - Вперед! ", "До ведення розвідки - Приступити" тощо, або безпосереднім вогневим чи штурмовим впливом противника.

Переведення правового режиму "бойового" в "похідний" здійснюється по завершенні загальновійськового бою (бойового зіткнення, обстрілу, розвідувального виходу) за командою "Відбій" або аналогічним (еквівалентним) сигналом.

Ø глибокої професіоналізації збройних сил, шляхом:

§ укомплектування ЗС на добровільній основі, за покликанням; впровадженням обґрунтовано жорстких умов професійного відбору на військову службу;

§ впровадження гнучкої, послідовної й безперервної системи військової освіти й навчання, яка передбачає постійне розширення й поглиблення професійної підготовки військовослужбовця за рахунок оволодіння суміжними військовими спеціальностями та ієрархічними рівнями освіти;

§ впровадження системи періодичної перевірки фізичних та професійних кондицій військовослужбовців, з процедурно закріпленою обов'язковістю і неминучістю кадрових висновків за її результатами;

§ боротьби за всіляке утримання підготовлених військових кадрів засобами матеріального й соціального стимулювання, створення сприятливих морально - етичних умов проходження військової служби;

Ø впровадження системи стимулювання військовослужбовців (суспільно-економічного, матеріального), яка б забезпечувала надходження до Збройних Сил кадрового складу, та його відповідне збереження, в необхідній для їх укомплектування кількості і якості; головною запорукою впровадження такої системи стимулювання (заохочення) має стати:

§ отримання військовослужбовцями та особами, пов'язаними з військовою службою, суттєвої частини політичної влади в державі та достойного правового статусу в суспільстві, спрощений і пільговий доступ військовослужбовців до кадрового складу державних і суспільних (місцевих) органів влади;

§ утворення відповідного механізму (органу) для відслідковування вітчизняного ринку праці та морально-психологічного стану суспільства, на основі своєчасних і обґрунтованих рекомендацій якого має оперативно коректуватися вся система стимулювання військовослужбовців;

§ створення ефективних систем рекрутування та інформаційного супроводження (пропаганди) військової служби.

Ø створення відповідної системи військової освіти і бойового навчання, яка б забезпечувала безперервний і послідовний процес освітнього й професійного зростання військовослужбовців під час проходження ними військової служби, послідовне нарощування бойової здатності і бойової злагодженості підрозділів;

Замислом передбачається створення:

§ системи програм військового навчання за основними військовими спеціалізаціями (за видами ЗС та родами військ);

§ системи окремих військових шкіл за основними військовими спеціалізаціями та ієрархічними командними рівнями (базового професійного навчання (піхотинців, танкістів, артилеристів, пілотів, ППО тощо), молодших командирів, середнього та старшого командного складу);

§ системи професійних курсів розширення спеціалізації (військових, штабних), що організовані безпосередньо при військових частинах, штабах, а за найбільш складними і дефіцитними спеціальностями - при військових школах;

§ системи бойового навчання, яка передбачає:

ü послідовне набуття освітнього рівня в військових школах та професійного рівня на професійних курсах;

ü розподіл терміну військової служби та організації життєдіяльності військ на навчальні періоди, за підсумками яких військовослужбовці повинні досягати нових рівнів в особистому освітньому й професійному зростанні, військові частини й підрозділи - планового нарощування своєї боєздатності і бойової злагодженості;

ü матеріальне стимулювання військовослужбовців до отримання нових командних рівнів та суміжних спеціальностей, підрозділів - до набуття вищих рівнів боєздатності та бойової злагодженості;

ü навчання тільки тому, що потрібно на війні, та в умовах, що наближені до бойових;

ü поширення змагальності на весь процес бойового навчання, стимулювання його взаємодіючими системами кар'єрного зростання й матеріального заохочення;

ü тренування й підтримання фізичних кондицій військовослужбовців, взаємне пов'язання їх перспективами проходження військової служби та системами її стимулювання.

Передбачається, що протягом одного або декількох навчальних періодів (імовірно - піврічних) військовослужбовець має пройти курс навчання за новою суміжною спеціальністю або командним рівнем, підтвердити задовільний професійний рівень за кожною з раніше набутих військових спеціальностей (за яку отримує чи бажає отримувати матеріальну винагороду), а також пройти бойове злагодження в складі свого підрозділу, штабу. Військові частини, штаби намагаються планувати та досягати зростаючих показників в підготовці військових спеціалістів, командних кадрів, нарощування боєздатності та бойової злагодженості підрозділів.

Під нарощуванням боєздатності підрозділів розуміється розширення їх позаштатної спеціалізації (наприклад, для мотопіхотного підрозділу - послідовне набуття ним спроможності діяти в якості позаштатного штурмового, розвідувального, саперного, десантного, снайперського, винищувально-протитанкового тощо).

Під нарощуванням бойової злагодженості підрозділу розуміється його здатність брати участь в військових командних першостях (змаганнях) та досягати в них певного рівня.

Кожний навчальний період в військовій та штабній ланках, імовірно, має розподілятися на підперіоди:

ü особистого навчання на курсах розширення спеціалізації;

ü підтвердження особистого професійного рівня;

ü бойового злагодження в складі підрозділів;

ü підтвердження спеціалізації підрозділів та їх участі в військових першостях і масштабних військових навчаннях.

Ø реформування організаційно-штатної структури Збройних Сил, приведення її у відповідність до завдань, що планується виконувати, шляхом:

§ приведення до обґрунтованої чисельності і складу ЗС;

§ введенням до їх складу космічного угруповання (сил) та ракетного (авіаційно-ракетного) угруповання (сил) стратегічного стримування;

§ проведення підготовчих заходів до введення стратегічних і оперативно-тактичних ядерних сил стримування, та за обґрунтованої необхідності - їх введення до складу ЗС;

§ організаційної адаптації до сумісних дій з резервними компонентами Національної Гвардії та Територіальної Оборони; готовності очолювати й керувати сумісними з резервними формуваннями угрупованнями військ;

§ адаптації до глибокої професіоналізації особового складу (шляхом радикального зменшення кількості військових спеціальностей і організаційно - штатної різноманітності та спеціалізації військових частин), розширення універсальної функціональності за рахунок набуття військовослужбовцями, підрозділами і військовими частинами суміжної спеціалізації;

§ фіксування в організаційно-штатних формах ефективних та перспективних форм і способів застосування військ (наприклад - БТГр, ртгр, РУК (РВК), ШтГр, РЗ, РейдЗ, БнГ, АемДГр, ДРГ, тощо), забезпечення ефективного комплексування наявних технічних засобів і професійних колективів;

§ створення організаційно - штатних передумов для максимальної відмови від застосування військ у тимчасових і зведених формаціях;

§ організаційно-штатне забезпечення високої автономності дій військ в складі роти (батареї, ртгр), становлення роти (батареї, ртгр) в якості основного тактичного бойового підрозділу;

§ нарощування бойової спроможності батальйонів (дивізіонів), надання їм тактичної й господарчої самостійності;

§ нарощування бойової спроможності, становлення (закріплення) бригади в якості основного оперативно - тактичного з'єднання;

§ створення військових оперативних об'єднань (армійських корпусів, армій) постійного складу;

§ роз'єднання і чітке розмежування функцій військової і військово-територіальної (військові округи, територіальні командування) організацій.

Ø впровадження ефективної системи озброєння ЗС;

Замислом передбачається її впровадження у на першому та наступних етапах.

На першому етапі, в умовах обмеженості часу та матеріальних і фінансових ресурсів, передбачається основні зусилля зосередити:

§ на технічних системах і засобах розвідки тактичного, оперативного й стратегічного рівнів;

§ на технічних комплексах ППО, з метою швидкої нейтралізації критичної переваги противника в повітрі, та організації об'єктової ПРО найбільш важливих об'єктів;

§ на загальній механізації сухопутних військ, за рахунок відносно дешевих і ефективних та головне, технічно надійних зразків бойової техніки попередніх технічних поколінь (відновлених, відремонтованих, імпортованих, побудованих заново), а також недорогої (б/в, можливо, різнотипної) всюдихідної техніки (транспортної, інженерної) цивільних зразків; одним з найбільш прийнятних варіантів, з метою максимальної економії фінансових ресурсів та завантаження потужностей вітчизняних ремонтних підприємств, може бути організація надання союзниками масової військово-технічної допомоги б/в бойовою технікою або вузлами і агрегатами для відновлення й модернізації наявної на зберіганні розукомплектованої бойової техніки;

§ на простих і масових зразках піхотної зброї, що мають прийнятну бойову ефективність (ПЗРК, ПТРК, РПГ);

§ на ефективних ракетних комплексах ОТР, з метою забезпечення ураження угруповань військ противника на всю глибину їх оперативної побудови;

§ на технічній модернізації наявних бойових літаків для надання їм можливості діяти в режимах, що забезпечують їх максимальну живучість, при збереженні прийнятної ефективності їх бойового застосування (на наднизьких висотах, вночі, без заходу в зону ППО противника, з РЕП його систем розвідки і наведення зброї тощо);

§ на ефективних і далекобійних протикорабельних РК наземного, повітряного й корабельного базування, з метою нейтралізації дій ЧФ противника на всю глибину акваторії Чорного моря;

§ на організації власного виробництва основних видів боєприпасів та їх відповідного накопичення.

На наступних етапах переозброєння передбачається досягти якісної технічної переваги в характеристиках бойової техніки і озброєння над противником, в поєднанні з достатньою їх кількістю, за рахунок:

§ розвитку вітчизняної наукової, інженерно-конструкторської і виробничої бази;

§ перенесення основних зусиль в бойовій спеціалізації озброєння з технічної основи бойових платформ на боєприпаси до них та програмне забезпечення їх електронно-технічних систем розвідки і керування зброєю;

§ забезпечення максимально глибокої інтеграції гео-інформаційних систем з мережами управління та бойовими платформами; впровадження "комп'ютеризованих" батальйонів (дивізіонів) і бригад, єдиних мереж управління та обміну інформацією в межах ЗС;

§ розробки максимально універсальних і технічно уніфікованих (модульних) бойових платформ (наприклад, типу:

ü єдина піхотна бойова платформа (автоматична гвинтівка + снайперська гвинтівка + кулемет + протипіхотний гранатомет + протитанковий гранатомет (ПТРК) + засіб оптико електронної денної/нічної розвідки + засіб наведення керованої зброї + інтегрований засіб радіозв'язку і обміну цифровою інформацією + засіб введення й візуалізації тактичної інформації);

ü єдина броньована бойова платформа (основний танк + бронетранспортер піхоти + САУ + самохідний міномет + ЗСУ (ЗРАК) + БРМ + БРЕМ + комплекс РЕР, РТР і РЕП + РЛС наземної, повітряної і артилерійської розвідки + засіб наведення керованої зброї (АСП, ПАН) + КШМ (БІУС) + радіо ретранслятор і комутатор + автоматизована станція оптоелектронного захисту від керованої зброї + пост запуску і управління БПЛА ТР + тягач-транспортер + пункт життєзабезпечення (нагріву і розподілу води, виробництва і розподілу електроенергії, обігріву) + пункт підключення до промислової електромережі + інші функції, що можуть бути реалізовані наявною рухомою базою, комплексами озброєння, радіозв'язку, бортовою РЛС, оптоелектронної розвідки та ціле вказування, асортиментом спеціалізованих боєприпасів, що інтегровані у єдину взаємопов'язану систему бортовою технічно - програмною БІУС) );

ü єдиний ракетно - артилерійський комплекс (РСЗВ + РК ОТР + ЗРК + ПКРК + РЛС повітряної, наземної (надводної), артилерійської розвідки + комплекс РЕР, РТР і РЕП + пункт запуску і управління БПЛА ОТР + інші функції, що можуть бути реалізовані наявним набором бортових технічних систем та асортиментом спеціалізованих боєприпасів);

ü єдиний модульний авіаційний комплекс (дальньої і фронтової) авіації, не як літак ведення повітряного бою і нанесення повітряних ударів, а як засіб швидкого доставляння технічних комплексів розвідки і нанесення ураження (подавлення) до безпечного рубежу їх бойового застосування та носій потужного комплексу самооборони (базовий авіаційний комплекс ДА/ВТА + модуль РЛС ДРЛВ + модуль РЛС наведення зброї + носій ЗКР великої, середньої дальності і ближньої дії + носій КрР, ОТР, ТР, ПКР повітряного базування + носій коректованих авіабомб і бомбових касет + модулі комплексів РЕР, РТР, РЕП, ОЕлР + модуль ретранслятора зв'язку + модуль повітряного ПУ(НА) + транспортний відсік + носій БПЛА ОТР + модуль комплексу протиракетної самооборони та інші бойові і забезпечувальні модулі й системи);

§ розробки й прийняття на озброєння стратегічних ракетних комплексів стримування;

§ розробки й введення в експлуатацію космічного угруповання ШСЗ розвідувального та бойового призначення;

§ розробки ядерних боєприпасів, а за обґрунтованої необхідності - прийняття її на озброєння.

Ø розробки і впровадження нової (удосконаленої) системи бойового застосування військ, яка б забезпечувала надійну дезорганізацію дій противника шляхом нанесення йому ефективного глибокого вогневого (ракетного, авіаційного й артилерійського) ураження та ведення активної стратегічної й оперативної оборони шляхом встановлення суцільного й глибокого контролю за територією країни відмобілізованими масовими силами ТрО, проведення глибоких і стрімких наступальних (контр наступальних) операцій силами військових об'єднань ЗС, посилених резервними бригадами НГ та за підтримки формувань ТрО, без створення суцільного бойового фронту, в умовах загрози застосування противником ядерної зброї тактичного й оперативного призначення, за рахунок:

§ нарощування якості і оперативності ведення розвідки, автоматизації процесів її планування та обробки добутої розвідувальної інформації;

§ нарощування можливостей сил спеціальних операцій для створення опорної мережі агентурної і спеціальної розвідки на підконтрольних противнику територіях, з метою набуття ними спроможностей до паралізування систем управління і військових сполучень в оперативному тилу противника;

§ нарощування якості і оперативності планування бойових дій, автоматизації його процесів;

§ виховання високої оперативної і тактичної грамотності, ініціативності й рішучості дій командирів всіх ланок;

§ досягнення й підтримання високої ступені бойового злагодження штабів і військ;

§ постійного пошуку шляхів перехоплення й заволодіння ініціативою дій;

§ встановлення надійного контролю за повітряним простором на ТВД, завоювання переваги в повітрі, оволодіння тактикою та мистецтвом прориву системи ППО противника на обраних напрямках;

§ забезпечення максимальної автономності дій підрозділів ланки "рота (батарея) " та "батальйон (дивізіон) ", в тому числі за рахунок навченості в пошуку й використанні бойових трофеїв і місцевих ресурсів;

§ досягнення й підтримання навченості військ для дій на урбанізованій місцевості, її стійкої оборони, штурму й швидкому оволодінню великими населеними пунктами (містами);

§ чіткого дотримання військами бойового циклу "розвідка, виявлення, знищення, просування";

§ відпрацювання тактики й мистецтва "повітряних охоплень" (аеромобільних дій), рейдових дій, швидкого масування сил, засобів і вогню на обраних ділянках прориву (виявлених вузлах спротиву);

§ забезпечення ведення суцільної, глибокоешелонованої, мобільної й відновлюваної оборони, нарощування зусиль з глибини діями резервних формувань НГ і ТрО;

§ зосередження зусиль в обороні і в наступі (контрнаступі) на ізоляції ТВД всіма доступними способами від підходу резервів противника та підвезення йому засобів постачання; надійне порушення системи військових перевезень противника;

§ організації широкого й ефективного руху опору на зайнятих противником територіях;

§ забезпечення ведення глибоких наступальних (контр наступальних) операцій ЗС діями резервних формувань НГ і ТрО по ліквідації осередків спротиву противника та встановленню контролю за зайнятою територією;

§ забезпечення стійкого й оперативного управління військами всіма доступними технічними засобами й організаційними заходами; постійним тренуванням військ (сил) в підтриманні стійкості їх системи управління;

§ забезпечення живучості військ та їх системи управління, їх систем матеріально - технічного й бойового забезпечення за рахунок їх високої мобільності, захищеності, розосередженості, прихованості дій;

§ постійного планування й проведення комплексу заходів введення противника в оману.

Ø впровадження нової мобільної системи базування військ на основі пересувних житлових і ангарних комплексів модульного типу, що придасть системі базування військ оперативної гнучкості;

Задумом передбачається:

§ на заміну (в доповнення) капітальним військовим містечкам - створення пересувних модульних базових комплектів військових частин і підрозділів (контейнерного типу), що можуть транспортуватися великовантажним автомобільним чи залізничним (морським, річковим) транспортом;

§ замість системи стаціонарних (і відповідно - уразливих) військових баз - створення системи змінних польових базових районів військових частин, в яких розосереджено розгортаються модульні базові комплекти, що приховано (замасковано) на тимчасовій (періодично змінній) основі розташовуються поблизу основного базового містечка (міста), де проживають сім'ї військовослужбовців, або в районі оперативного (бойового) призначення, районі проведення навчань.

Ø запровадження єдиної системи харчування військ (в бойових, польових, базових умовах) на основі готових бойових раціонів промислового виготовлення;

Ø удосконалення системи військово - медичного забезпечення за рахунок:

§ просування початкової медичної освіти безпосередньо у війська, оволодіння медичним професійним рівнем санітара - кожним бійцем, професійним рівнем фельдшера (з хірургії, токсикології, терапії, психіатрії) - кожним молодшим командиром і вище; організації медичних пунктів в ротах (батареях) на чолі з фельдшером, оснащених санітарно - евакуаційною технікою;

§ глибшого проникнення професійної медичної освіти у війська, впровадження лікарських посад (насамперед хірурга, терапевта, токсиколога, психолога/психіатра) в батальйонних (дивізіонних) медичних пунктах, оснащення їх мобільними операційними комплектами;

§ організації мобільних багатопрофільних (з воєнно - польовим хірургічним ухилом) шпитальних відділень в кожній армійській бригаді, оснащених в т. ч. легкою санітарною авіацією.

6) Реформування (створення) Національної гвардії, у вигляді організаційної і кадрової основи озброєного народу, шляхом:

Ø зміни цільового призначення НГ, згідно якого вона має слугувати:

§ в мирний час - суспільним інститутом правового і патріотичного виховання громадян, допоміжним (силовим) органом підтримання суспільного правопорядку, а також для всеохоплюючої загальновійськової підготовки населення, для утримання системи мобілізаційного розгортання "озброєного народу";

§ в воєнний час - організаційною основою для розгортання бойової структури "озброєного народу", масової підготовки резервів для діючої армії та ведення територіальної оборони.

Задумом передбачається створення і утримання територіальних формувань НГ в значній мірі за рахунок сучасної чисельності патрульних і охоронних підрозділів Поліції громадської безпеки Національної Поліції, чисельності існуючих частин і підрозділів НГУ і НП оперативного й спеціального призначення, чисельності територіальних підрозділів з антитерористичної боротьби СБУ, чисельності інших спеціальних підрозділів силової підтримки правоохоронних функцій, з передачею їх завдань до територіальних формувань НГ, які мають централізувати завдання силової підтримки правоохоронних функцій, та виділяти й розподіляти для цього наявні сили й засоби за потребою й вимогою.

Ø створення правової (законодавчої) основи НГ, згідно якої:

§ в мирний час на неї покладаються:

ü правоохоронні функції в частині силової підтримки дій Національної Поліції, здійснення патрульних та охоронних функцій;

ü воєнні функції з утримання і загальновійськової підготовки резервних формувань НГ, підготовки бази для мобілізаційного розгортання Територіальної Оборони і агентурних мереж для організації спротиву на окупованих територіях;

§ в передвоєнний і воєнний час на неї покладаються функції:

ü створення резервних формувань (бригад, полків) для посилення Збройних Сил;

ü розгортання Територіальної Оборони;

ü розгортання спротиву на окупованих територіях та керівництво ним;

§ в мирний час в НГ впроваджується подвійне підпорядкування Національній Поліції та Збройним Силам, відповідно до якого проводиться її взаємоузгоджена підготовка та застосування за напрямками; при цьому головним організатором і розпорядником для НГ мають бути Збройні сили;

§ в передвоєнний і воєнний час резервні формування НГ вибувають на посилення (у повне підпорядкування) Збройних Сил, структура і принцип подвійного командування (підпорядкування НП і ЗС) переходить до Територіальної Оборони;

§ комплектування формувань НГ здійснюється по змішаному типу - на професійній основі (для кадрової командної структури) та на основі обов'язкової строкової служби за територіальним принципом;

§ створення мережі територіальних підрозділів НГ: районних загонів (окремих рот НГ); міжрайонних управлінь (батальйонів НГ); обласних і міських управлінь (бригад, полків НГ); які мають в свою чергу утримувати кадровані формування Територіальної Оборони;

За задумом, територіальні формування (резервні бригади, полки) НГ, що постійно утримуються в укомплектованому військовослужбовцями строкової служби (розгорнутому) стані, з оголошенням передвоєнного чи воєнного стану мають негайно вибувати на посилення (в цілковите підпорядкування) Збройних Сил, залишаючи свої бази для розгортання на них мобілізаційним порядком формувань Територіальної Оборони. Рота НГ - утримує базу (районного) кадрованого батальйону ТрО, резервна бригада НГ - базу кадрованої (обласної) дивізії ТрО, тощо.

Ø створення широкої розосередженої мережі складування запасів озброєння і боєприпасів для розгортання формувань "озброєного народу" (ТрО);

Ø перепідпорядкування системи обліку мобілізаційних людських і матеріальних ресурсів до НГ, її удосконалення й розширення за рахунок обліку матеріальних ресурсів недержавних форм власності;

Ø впровадження системи проходження військової служби і правовідносин по армійському зразку (Збройних Сил);

Ø впровадження системи бойового навчання по армійському зразку;

Ø впровадження системи управління, сумісної з армійською;

Ø впровадження системи озброєння, узгодженої з армійською;

За задумом:

§ в першочерговому порядку, масову основу системи озброєння НГ мають складати легкові всюдихідні ("джипи") і вантажні автомобілі цивільних зразків з змонтованим на них стрілецько - гранатометним і мінометним озброєнням;

§ на початковому етапі масову основу системи озброєння НГ мають складати спеціалізовані броньовані автомобілі на базі цивільних зразків з гарматно - кулеметним, протитанково - ракетним і мінометним озброєнням, причіпна артилерія;

§ на наступних етапах систему озброєння НГ передбачається максимально уніфікувати з армійською.

Ø впровадження системи бойового застосування, відповідно до армійських вимог;

Ø створення організаційної й матеріальної структури іррегулярних формувань для ведення спротиву на окупованих територіях.

7) Створення технічного комплексу ракетного (авіаційно-ракетного) стратегічного (неядерного, ядерного) стримування (дальнього ураження), шляхом:

Ø актуалізації можливих концепцій його технічної реалізації та оперативного застосування;

Ø створення науково - технічної бази його проектування, виробництва й експлуатації;

Ø оволодіння необхідними промисловими технологіями;

Ø створення необхідної промислової виробничої бази;

Ø створення необхідної структури його експлуатації (імовірно у вигляді Ракетних військ стратегічного призначення в складі Збройних Сил).

8) Створення технічних комплексів протиракетної оборони (оперативно-стратегічного, оперативно-тактичного), у складі Збройних Сил, шляхом, подібним до попереднього.

9) Створення космічного угруповання, у складі Збройних Сил, шляхом, подібним до попереднього.

Задумом передбачається програми стратегічного ракетного стримування, протиракетної оборони та космічну - задля економії часу і ресурсів - максимально поєднати технологічно, технічно і організаційно, об'єднавши експлуатацію і застосування вже готових технічних комплексів в рамках єдиного Стратегічного командування в складі Збройних Сил.

10) Здійснення комплексу підготовчих заходів для оволодіння ядерною зброєю, а при наявності реальної загрози застосування противником ядерної зброї проти України, чи після такого застосування - оволодіння ядерною зброєю та невідворотна реалізація акції відплати за ядерний напад.

Задумом передбачається провести весь цикл необхідних наукових, науково - технічних (конструкторських, технологічних) робіт, аж до проведення бойових випробувань ядерних боєприпасів і накопичення необхідних матеріалів, створення необхідної виробничої бази.

11) Реформування державної прикордонної служби, повернення до концепції прикордонних військ за армійським зразком, та покладанням на них функції охорони і оборони державного кордону.

За задумом, прикордонні загони створюються за зразком і еквівалентом армійських легких піхотних бригад, прикордонні застави - за еквівалентом армійських піхотних батальйонів.

12) Створення необхідної наукової і науково-технічної бази, шляхом:

Ø актуалізації пріоритетних для реалізації Стратегії (в першу чергу прямо передбачених нею) напрямків розвитку науки і техніки; визначення чітких цілей і завдань в науково - технічній сфері;

Ø відповідно до визначених цілей і завдань - утворення (модернізація) необхідної організаційної структури (науково - дослідницької, науково - прикладної, інженерно - конструкторської, виробничо - експериментальної);

Ø пошуку (в т. ч. й за кордоном) та підготовки необхідних науково - дослідницьких, інженерно - конструкторських й інженерно - технологічних кадрів; створення (розвиток) вітчизняних науково - дослідницьких і інженерно - конструкторських шкіл;

Ø відповідної мотивації наукових і інженерних кадрів до плідної роботи в вітчизняному науковому й конструкторському середовищі;

Ø створення (удосконалення) науково - дослідницької й виробничо - експериментальної матеріальної бази;

Ø пошуку й оволодіння існуючими та створення нових необхідних технологій.

13) Створення (удосконалення, розвиток) необхідної промислової виробничої й ремонтної бази ВПК, шляхом:

Ø узгодження її структури й можливостей з метою і завданнями, потребами Стратегії, досягненнями в інженерно - конструкторській роботі;

Ø реконструкції виробничої бази відповідно до рівня сучасних технологічних досягнень і можливостей;

Ø формування об'ємної державної потреби (замовлення) в сфері промислового виробництва воєнного призначення;

Ø залучення приватних інвестицій, пряме державне інвестування в промислову виробничу й ремонтну базу ВПК;

Ø організації (відновлення, удосконалення) системи професійно - технічного навчання та пошуку й підготовки інженерних і управлінських кадрів в сфері промислового виробництва та ремонту;

Ø підняття якості організації виробничих процесів і продуктивності праці в ВПК до рівня передових світових зразків.

14) Реформування системи воєнної мобілізації шляхом:

Ø впровадження трьох людських військових резервів:

§ кадрового запасу командного складу - з числа резервістів, які отримали командирську військову освіту і мають досвід військової служби на командних посадах;

§ кадрового запасу Збройних Сил - з числа резервістів, які проходили службу за покликанням в ЗС, інших військових формуваннях, та набули однієї і більше військових спеціальностей;

§ загального військового запасу - з числа резервістів, які проходили строкову службу в структурах НГ (або до цього - в ЗСУ та ін.) та отримали загальну військову підготовку, та резервістів, що досягли призовного віку, але з тих чи інших причин не проходили строкової військової служби та не є військово навченими.

Ø поширення основ військової організації і підготовки на існуючі стійкі колективи в цивільній суспільно - економічній структурі (як то - пожежні, рятувальні загони, інженерно - будівні компанії, автоколони, цивільні вищі навчальні заклади, поліцейські відділи тощо) з метою прискорення проведення мобілізації «озброєного народу», проведення її з опорою на вже завчасно складені в цивільній структурі людські колективи;

Ø розширення й поглиблення військового обліку техніки та матеріальних засобів приватної форми власності (житлові (готелі, пансіонати, адміністративні будівлі тощо) й виробничі (ремонтні, обробні, складські та ін.) комплекси, інженерно - будівна і транспортна техніка (підвищеної прохідності, в т. ч. й легкові позашляховики), матеріальні засоби і сировина (паливо на приватних автозаправках і нафтобазах, метали, продукти харчування, будівельні матеріали, медикаменти на оптових базах і складах, тощо);

Ø розроблення механізму експропріації в інтересах оборони матеріальних цінностей приватної форми власності, та їх відшкодування (компенсації);

Ø розширення об'єму військових мобілізаційних запасів і запасів державного резерву в інтересах забезпечення розгортання масової мобілізаційної армії «озброєного народу», та ведення широкомасштабної війни з РФ;

Ø нарощування живучості мобілізаційних запасів і запасів державного резерву за рахунок їх розосередження, захисту, приховання (маскування, легендування) тощо;

Ø створення єдиної системи управління воєнною мобілізацією, у вигляді Командування воєнного резерву в підпорядкуванні Збройних Сил.

Організація взаємодії в ході реалізації Стратегії

Протягом всього терміну реалізації цієї Стратегії, взаємодія має організовуватися і підтримуватися постійно:

Ø між найвищими органами державної влади України - Президентом - Верховним Головнокомандувачем, Верховною Радою, Урядом, Судовою адміністрацією, а також місцевою владою в особі обласних (міських) рад, з питань організаційного, матеріально - технічного, інфраструктурного, фінансового, інформаційно - психологічного забезпечення її реалізації, в рамках механізмів РНБО, з періодичністю не менше 1 разу на місяць;

Ø між Урядом України і зарубіжними союзниками та партнерами - з питань узгодження зовнішньополітичних зусиль по сковуванню і припиненню російської збройної агресії, сумісних економічних, інфраструктурних і оборонних проектів, надання прямої і опосередкованої фінансової, матеріальної та воєнної допомоги, в рамках існуючих та заново створених міжнародних організацій і механізмів, з взаємно узгодженими періодичністю і термінами.

Організація управління та всебічного забезпечення реалізації Стратегії

Загальне керівництво реалізацією цієї Стратегії здійснює Верховний Головнокомандувач, який приймає основні принципові рішення по її реалізації та коректуванню.

В ході загального керівництва Стратегією Верховний Головнокомандувач силами свого апарату керівництва організовує та підтримує системи науково - дослідницького та розвідувального супроводження реалізації Стратегії, на підставі висновків і рекомендацій яких приймає обґрунтовані рішення по її поточному та загальному коректуванню.

Організаційне забезпечення (планування і контроль) виконання цієї Стратегії покладається на апарат РНБО, який приймає її до виконання в якості головної (центральної) і невідкладної програми своєї діяльності.

Нормативне забезпечення та регулювання реалізації цієї Стратегії здійснюється Верховною Радою, яка розглядає її на предмет відповідності основоположним документам оборонного планування держави - Конституції й Воєнній Доктрині, погоджує (затверджує) її та вносить необхідні для її реалізації зміни в Законодавство.

Матеріально - технічне забезпечення реалізації цієї Стратегії, що покликана вирішувати основоположні й фундаментальні завдання збереження самого існування, цілісності і суверенітету українського народу і його держави, покладаються на Уряд України, який узагальнює матеріально - технічні потреби реалізації Стратегії, узгоджує їх з економічними і фінансовими можливостями держави, здійснює їх бюджетування, фінансування та забезпечення, розвиває економіку і фінанси держави з метою забезпечення перспективних потреб в ході реалізації

21 12 2016

http://censor.net.ua/blogs/4682/alternativna_strategya_oboroni_ukrani_ch5